Війна дитячими очима: спогади наших краян

Тетяна Петрівна Скарбо, 1942 р.н., с. Петрівка

Народилася у воєнні роки в селі Серебрії на Вінничині. Жорстокі бої точилися тут. Мама розповідала, як батька поранили і він знаходився за 40 км від нашого села. Жінки завантажили підводу харчами, насипали соломи та й поїхали провідати в госпіталь своїх чоловіків. А вже після війни пам’ятаю, що тато приховував великий шрам на нозі – до 10 см довжиною. Мені було шкода тата.  

Брат старший Леонід також воював. А коли повернувся, я так його обіймала, що поранила об погони щоку. Він мене гладив, а я плакала. Запам’яталося, як Льоня прикладав подорожник до щоки. Тяжкі були повоєнні роки, бідні, голодні. 

Учні Хорошівської школи відвідали Обеліски героям Другої світової війни