- Рівно рік тому я переступила поріг Чумацького Шляху. Пам’ятаю, що було зимно, тоді ще не дуже було організовано, хлопці їли на вулиці, але в кафе вже приймали захисників, - говорить Світлана Шишка.
- 24 лютого після новин про війну вдома з чоловіком і дітьми вирішили щось робити, поставили плиту велику та пекли пироги, варили каші, супи та котлети, усе робили вдома й передавали на Чумацький Шлях. А потім Наталія запросила нас готувати в кафе на нічні зміни, адже вже почали заїжджати швидкі з пораненими, і стало дуже важко, - говорить Світлана Бублій.
Звісно, жінки погодилися на пропозицію Наталі Біловол та влилися в колектив «Чумацького Шляху». Працюють і вдень, і вночі. Готують і вдома смаколики та передають захисникам на передову. Обидві Світлани маю офіційну роботу, тож після робочих змін ідуть волонтерити в «Чумацький Шлях».
- Своє життя без «Чумацького Шляху» вже не уявляємо, мабуть, і після перемоги будемо сюди бігати, адже дуже ми всі здружилися. Чекаємо на перемогу кожної хвилини і свій пост не покидаємо. Коли бачиш наших захисників, їхні очі... Вони нас і мамами називають, і руки цілують, кажуть такі теплі слова вдячності, що іноді важко стримати сльози при них. Намагаємося підбадьорити їх, чим можемо. Тому кожна зміна вражаюча, приходиш додому та безупинно розповідаєш рідним, як минула ніч у «Чумацькому Шляху». А нещодавно приїхали дуже поранені наші хлопці, ми їх нагодували, а вони на знак вдячності принесли солодощі, і це було неймовірно приємно й зворушливо, - діляться враженнями Світлани.
Жінки вдячні всім, хто долучається до великої справи волонтерства. Кожного разу, коли дві Світлани йдуть на зміну до «Чумацького Шляху», то несуть із собою страви та солодощі здому та від односельців, зокрема від Фролових Оксани та Насті (вони печуть медовики, млинці та готують салати). Дякують за допомогу Тетяні й Ользі Руденко, родині Борисенко, Олені Діденко. Дякують друзям з Верховини, які шлють шкарпетки, капці, спідню білизну й трави для захисників. Усе це Світлани приносять на волонтерський пункт.
Тож жінки продовжують працювати на перемогу, і ми вітаємо їх, бо 8 березня жінки приготували свою ювілейну 100-ту каструлю борщу.
Наталія Біловол подякувала дівчатам за їх безцінну працю в нічних змінах, за підтримку, допомогу та за те, що вони поряд з нею з перших днів війни.
