- Допомагаємо готувати на «Чумацькому Шляху» вже 9 місяців, поділилися на зміни та ходимо працювати, - кажуть дівчата.
Долучилися до Чумацького Шляху дівчата, коли розголос про необхідність готувати в кафе пішов по селу, тоді й вирішили спробувати себе у волонтерстві.
- Нам сподобалося тут працювати, так і залишилися в колективі. Ми ще навчаємося, тож коли закінчуються заняття, це близько 14-ї години, приходимо на нашу зміну в кафе. Готуємо, нарізаємо, накриваємо столи та допомагаємо годувати поранених, якщо не вистачає рук.
Дівчата зізнаються, що за рік війни відчули багато емоцій і хороших, і сумних, багато плакали, і кожна мить у спогадах запам’ятається назавжди.
- Ми чули багато різних слів вдячності та побажань від захисників. Також знайшли тут багато знайомств і спілкуємося досі. А ще крім роботи в кафе відправляємо допомогу захисникам самостійно. Іноді важко, але тримаємося, бо йдемо до перемоги разом, а вона буде скоро. Тоді ми поїдемо відпочивати в Крим, - кажуть дівчата.
