- Почули про війну, не розгубилися й усі стали до плити та тіста. Спочатку готували їжу та відправляли на сільську раду, а потім Вікторія Башинська запросила нас на Чумацький Шлях до Наталії, і так ми тут згрупувалися до праці. Дякуємо Вікторії, що вона з початку війни вклала також багато у волонтерство й нас запросила до цього. І дякуємо дівчатам, які зібралися пекти та готувати в Чумацький Шлях. Хлопці неймовірно вдячні за домашню їжу, приїжджають до нас голодні та просять хоча б щось їм передати на фронт. І ми вдячні, що можемо бути тут, і що в нас є такий пункт для захисників. Нам важко, деякі з нас ще й мають свою роботу після зміни в кафе, але наша підтримка необхідна захисникам. На перемогу напечемо величезну кількість переможних пиріжків, - говорять жінки.
