24 лютого мав був щасливий та святковий і в Ольги, адже цього дня в її діточок Олени та Віталія був День народження. Уранці матуся мріяла привітати дітей зі святом, але не встигла зателефонувати жінка, як почула новину про війну.
- 24 лютого я майже ніч не спала, адже в цей день був День народження в моїх дітей Олени та Віталія. Зазвичай я зранку їх вітаю, а тут увімкнула телевізор та побачила новини. Почала скоріше дзвонити дітям, Віталічка був у Києві, тому просила їх берегти себе, - розповідає Ольга Максимова.
Тоді, зрозумівши, що почалась війна, Ольга вирішила, що треба бігти до дитячого садочка та рятувати майно. По дорозі накупила печива, на випадок якщо дітей приведуть до закладу.
- У магазинах тоді були вже великі черги. Накупивши смаколиків, я прибігла в садочок, а нас відправили по домах. Тоді і я вирішила долучитися до волонтерського штабу, і вже з 9-ої ранку 24 лютого ми почали працювати та зносити речі, постіль та їжу в наш дошкільний заклад, - згадує пані Ольга.
А згодом Ольга долучилася до шелтеру, який був створений на базі дитячого садочка «Берізка» (на той час заклад офіційно вже не працював).
- У Шелтері зараз мешкає 78 людей, з них 8 дітей. Спочатку було дуже страшно, тому що було багато людей з інвалідністю, які не могли самостійно їсти та ходити. Вони потребували постійної уваги та підтримки, тому ми постійно були поряд. Це було дуже тяжко, ми підіймали всіх своїх знайомих та шукали все необхідне. А потім я прийшла до Галина Іванівни, і вона запросила мене до фонду, - згадує Ольга.
З того часу жінка почала працювати разом з великою командою благодійного фонду та продовжувала допомагати в шелтері. Першим завданням в жінки було провести свято 1 червня для дітей переселенців, їх тоді було більше 300. Таке свято проводилося 10 разів, щоб не збирати усіх дітей одразу разом, розділили їх по вікових категоріях.
- І в такому ритмі ми працюємо, ходимо на роботу, а після займаємося волонтерством у фонді, у шелтері. Це незрівняна, могутня та сильна команда. Я вважаю, що треба об’єднуватися та гуртуватися на перемогу, - говорить Ольга.
