Рідне місто через російську агресію Тетяна з родиною вимушені були покинути ще в 2018 році, адже вже тоді наші українці на Донбасі потерпали від обстрілів та бойових дій зі сторони агресора.
- З Вугледару ми виїхали років 5 тому. Чоловік виїхав у 2017 році, а я допрацьовувала, тому в 2018-му. Дитина закінчила 4 клас, і ми переїхали до Першотравенська. Наша дитина з 2014 року під вибухи пішла до першого класу, тому було прийняте рішення виїхати в безпечне місце, поки не настало повномасштабне вторгнення. 24 лютого я зустріла на роботі. На той час працювала в школі кухарем. І я пам’ятаю, як було страшно та не було розуміння навіть, що відбувається, - початок війни згадує волонтерка фонду Тетяна.
Тоді жінка вирішила, що має допомагати країні в боротьбі з ворогом, і долучилася до команди волонтерів у благодійний фонд. Свою роботу на шахті Тетяна поєднує з покликом серця – волонтерською діяльністю в благодійному фонді.
- Зранку на працю, а увечері біжу до фонду. Спочатку ми купували продукти та готували їжу для захисників. Я кликала дівчат, з якими працювала у школі, збиралися на квартирі та готували для наших захисників. Готували тушкованку, варили борщ, кашу з м’ясом, гарячим закручували в банки, консервували та відправляли на фронт, - розповідає Тетяна.
