До православного Великодня українські родини ретельно готуються протягом 7 тижнів, які також називають Седмицями і супроводжуються Великим Постом. Останній тиждень – найурочистіший, і знаменується багатьма давніми традиціями. Його називають Страсною Седмицею або Великим тижнем. Кожен із семи днів чимось вирізняється, і найбільш важливими серед них є Чистий четвер та Страсна п’ятниця.
У Чистий четвер був розповсюджений народний звичай купання в ополонці, озері, річці чи лазні, так зване очищення водою. За народним віруванням, слід провести такий ритуал до світанку. Також цього дня прибирають оселю від старого мотлоху, білять стіни та стелю, прикрашають рушниками і квітами.
У Страсну п’ятницю не можна розважатися і бажано, навіть, не їсти та не пити. У ніч Воскресіння Христа, після богослужіння, майже всі жителі нашого краю під церковний передзвін та спів пасхальних пісень освячують паски, писанки, м’ясні та молочні страви, принесені у Великодніх кошиках. Люди христосаються і поспішають додому – до родини, особливо якщо там з нетерпінням чекають освяченого діти та старенькі.
На світанку в кожній родині лунає: «Христос воскрес! – Воістину воскрес!».
Напередодні світлого Свята журналісти газети «Степова зоря» вирішили дізнатися, як жителі Петропавлівщини готуються та відзначають Великдень.
