Живий коридор, квіти, духовий оркестр і почесний караул Національної гвардії України...
Сьогодні, 23 жовтня, сумує Петропавлівщина, у смутку жителі села Самарське, адже біда знову прийшла в будинок односельців, які прощаються з чоловіком, татком, сином — в останній путь провели захисника України Духовенка Олександра Вікторовича.
У селі Самарське прощалися із захисником
Олександр народився 12 серпня 1986 року в місті Павлограді. Працював на ШУ “Тернівське” гірничим очисного забою. А коли почалася війна, пішов захищати країну.
18 жовтня поблизу села Трифонівка Херсонської області загинув командир зенітного відділення, зенітно-ракетного взводу, молодший сержант Духовенко Олександр Вікторович.
Духовий оркестр
Від в’їзду в Петропавлівку й до самого дому загиблого воїна зустрічали Героя жителі краю. На вулицю Молодіжну в селі Самарське прийшло неймовірно багато людей: близькі, односельці, побратими, друзі, куми... Прийшли віддати шану востаннє людині, яку добре знали, поважали, любили...
Священослужитель Православної церкви України “Архістратига Михайла” в місті Павлоград отець Роман прочитав заупокійний молебень та виголосив промову.
- Тяжко не лише говорити, а й молитися, адже плаче наша ненька Україна, плаче вся земля. Ми зібралися разом на молитву суму й жалю, на молитву заупокійну. Ми проводимо в останню путь молодого бійця, який міг жити, виховувати дітей, працювати... Але сьогодні його останній шлях. Він пішов захищати нашу державу. Ми всі бачимо, що робить “русня”, що лишає по собі. Завдяки таким захисникам, тримається наша країна. Проводжаємо Олександра до небесних осель. Він і там буде боронити нас з вами й нашу вкраїнську землю, - виголосив отець Роман.
Почесний караул та духовий оркестр Національної гвардії України супроводжували похоронну процесію. Біля самої могили із захисником прощалися та згадували яким він був добрим, веселим, щирим.
- Кожного дня ми бачимо, як наші захисники дають нам змогу жити, часто ціною власного життя. На нашу землю прийшов ворог. Ми бачимо, яке горе, смерть він несе. Ми не зможемо сьогодні втішити близьких та рідних. Олександр мав жити й виховувати дітей. Але в нас немає іншого виходу, як перемагати ворога. Ми бачимо як ЗСУ щоденно визволяють наші території. Ми віримо в наших героїв! - звернулися до односельців від керівництва ЗСУ.
Співчуття батькам, сестрі Альоні, дружині Валентині, синам Льву і Глібу висловили представники військової частини та односельці.
- Отримали самарчани сумну звістку про загиблого односельця Олександра. Його прийняли в сім'ю 9 років тому і він став сином сім'ї Кривулів. Він наш, жив у нас, працював із нами, кожному дарував тепло. Дружелюбний, вихований і відповідальний. Ні серце, ні розум не мириться з цією втратою. Наші герої залишають сім'ї, матерів, молодих дружин і маленьких дітей. Родинам Духовенко та Кривулі, всім, хто знав Олександра, щирі співчуття, - наголосила Галина Негей.
Покими маємо такі сили, нас не можливо перемогти.
Гімн у виконанні духового оркестру Нацгвардії сьогодні звучить на честь Героя України Олександра Духовенка. Слава нашим Героям!
Як проводжали Героя України в останній путь дивіться в нашому відео:
Моменти поховання Героя дивіться на фото:
