Трагічна звістка знову тривожить Петропавлівку – на фронті загинув наш земляк захисник України Віталій Володимирович Шпак.
Народився Віталій у Петропавлівці в 1975 році. Мав щасливу родину: кохану дружину Валентину та двох діточок: доньку Аліну 18 років та сина Тараса 24 років. З коханою Віталій познайомився в рідному селищі жінки, Олександрополі. Ще юнаком він їздив у сусіднє село гуляти, там і зустрів своє кохання. Валентина та Віталій за багато років подружнього життя мали теплі стосунки.
- Тато з мамою часто вели себе, як діти - жартували, гралися, не дивлячись на вік, продовжували насолоджуватися життям, - з сумом згадує донька Віталія, Аліна.
Чоловік багато часу та уваги приділяв своїм любим дітям. З донькою у Віталія були теплі стосунки, адже вона була його маленькою омріяною донечкою.
А ще наш земляк був гарним хазяїном, з його золотими руками хатні справи завжди були приведені до ладу.
- Як тільки татко поїхав захищати нашу країну, у нас одразу все зламалося вдома. З ним поряд ми навіть не помічали таких проблем, - розповідає донька.
У молодості чоловік служив у армії в місті Харків, а потім присвятив своє життя праці на шахті. Пропрацював наш земляк 21 рік на шахті «ім.Сташка» та ще понад 3 роки на «Дніпровській».
У вільний час, вже будучи на пенсії, Віталій полюбляв риболовлю, їздив завжди відпочити душею разом з друзями. Але з 24 лютого 2022 року щасливе життя кожного українця змінилося, і Віталія також…
8 квітня 2022 року наш земляк пішов добровольцем на фронт. Призваний Віталій був до лав Національної гвардії України.
- Тато завжди казав, що пішов захищати країну, щоб у нас не трапилося такого, як у Бучі. Пішов захищати своїх рідних від страшних дій руського миру.
Ще з початку повномасштабного вторгнення чоловік просився стати на захист країни. Не дивлячись на численні операції, які довелося пережити, Віталій усе одно пішов захищати рідний край від ворога.
- Ми дуже переживали за батька, але, на щастя, у нас була змога спілкуватися з ним кожного дня. Лише іноді не було зв’язку, то він дзвонив через день. Але ми й подумати не могли, що 18 вересня буде остання наша розмова… - розповідає Аліна.
Захищав рідну країну герой на Харківському напрямку, де життя Віталія й обірвалося… 18 вересня під час артобстрілу солдат Віталій загинув при обороні Харківської області.
- Татусь розповідав, що війна - це дуже важко. Але він продовжував відстоювати право на свободу нашої України. А ще він дуже пишався тим, що брав участь у контрнаступі на Харківському напрямку, адже наш татко з побратимами визволяли наші села та міста від руського ворога.
Страшна новина прийшла до родини 19 вересня, і першою дізналася донька Віталія.
- До нас прийшли додому з військкомату і повідомили, що батька більше немає. Я спочатку не повірила, подумала, що переплутали, але коли дали офіційний документ, зрозуміла, що все це правда.
Жахлива звістка сколихнула всю родину, дуже болісно переживає старенька мати Віталія Валентина Миколаївна. Їй уже 82 роки, і жінці доводиться ховати свого другого сина.
- Бабусі дуже тяжко, ми навіть не знали як повідомити їй таку звістку, - говорить донька загиблого.
Валентина Миколаївна - мати трьох дітей: наймолодшим був Віталій, є донька Надія та ще був син Володимир, який помер від хвороби. Страшний біль, коли батьки ховають своїх дітей…
Провели в останню путь героя 21 вересня в рідному селищі. Віддати шану Віталію зібралися рідні, друзі, односельці та побратими. У цей день майже все наше селище зустрічало похоронну колону навколішки живим коридором та квітами.
Попереду колони майорить прапор України, за волю якого Віталій віддав найцінніше - життя.
Біль, сум та сльози на очах після побаченого фотознімку з чорною стрічкою… Прощальну літургію по загиблому захиснику провів священик Свято-Петропавлівського храму отець Олексій. Попрощалися з героєм трьома салютними пострілами від побратимів.
Віталій Шпак був неймовірною людиною, гарним батьком, люблячим чоловіком та справжнім патріотом своєї Батьківщини. Вічна пам'ять захиснику… Герої не вмирають…
Як прощалися з захисником України дивіться у нашому відео:
