Нагорода для солдата Гречко Івана: у селі Дмитрівка посмертну нагороду сина отримала мама Марина. Івана нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
До подвір’я пані Марини завітали представники Петропавлівського військкомату. У руках військового комісара та сама нагорода – орден «За мужність» ІІІ ступеня, яку передає з рук у руки рідним полеглого солдата.
- Наш візит до вас з особливої нагоди, маємо відзначити державною нагородою нашого загиблого героя Гречка Івана Костянтиновича. Солдат загинув 23 січня 2024 року під час виконання бойового завдання. Указом Президента від 20 березня 20224 року за мужність та героїзм проявлені при захисті територіальної цілісності нашої держави Гречка Івана нагороджено орденом, нажаль посмертно. Дозвольте вручити вам цю нагороду, нехай вона нагадуватиме вам про мужність вашого сина, - промовив військовий комісар.
Мама Марина не стримує сліз, обіймаючи наймолодшого сина, приймає нагороду, згадує сина.
- Скільки б часу не минуло, не можу повірити, що сина немає. Він був найдобрішим хлопчиком у світі, ріс маленьким та дрібним, любив техніку. Для мене син Іван став опорою, коли я овдовіла. Саме Іван, як старший син, допомагав нам, у Івана ще є двоє молодших братів та сестра. Так сталося, що я лишилася без житла після смерті чоловіка, влаштувалася працювати на шахту, а Іван підтримував і сказав, що зробить усе аби я мала будинок. Він був дійсно моєю опорою. Коли Іван сказав, що йде на війну, я направду була проти, але це було його чоловіче рішення. Мені досі не віриться, що його немає. Тримаю цю нагороду й відчуваю пустоту й важкість. Це найбільша втрата для матері – поховати свого сина, - говорить мама Марина.
Гречко Іван Костянтинович народився Іван 3 вересня 2003 року в селі Катеринівка. Був найстаршою дитиною в родині. На початку липня добровільно пішов у військкомат, аби долучитись до захисту України і вже 27 липня призваний на військову службу. Іван був солдатом, стрільцем 1-ї аеромобільної роти, 3-го аеромобільного батальйону.
23 січня 2024 року поблизу села Стельмахівка, Сватівського району, Луганської області в бою за Україну під час артилерійського обстрілу, загинув молодий, зовсім юний, але мужній воїн. Перестало битися серце Захисника, Героя, сина, брата, племінника, товариша. 3 вересня Івану виповнилося лише 20 років, і залишиться назавжди…
Вручення нагороди та спогади про Івана у відео:
