Сьогодні, 9 травня, до Петропавлівки прибула нагорода – орден «За мужність» ІІІ ступеня. Нагорода, яку присвоїли її власнику Бобришову Миколі посмертно. Вручили орден його рідним.
На Алеї Слави біля обеліску Бобришова Миколи живі квіти, а поряд найрідніші, мама Марія, тато Анатолій та дружина Анастасія. Із смутком вдивляються в світлину сина та чоловіка.
- Кажуть легше після 40 днів, але вже півроку минуло, а біль не вщухає, - втирає сльози пані Марія.
Бобришов Микола з 2019 року підписав контракт на військову службу та пішов захищати Україну. Був головним сержантом, командиром відділення гранатометного взводу 1-го штурмового батальйону ВЧ А0501. Побратими звали його Борман, він був для них взірцем і сміливим воїном, найкращим командиром. Загинув Микола 20 жовтня 2023 року біля села Андріївка Бахмутського району на Донеччині.
Той орден, який мав би тримати в руках захисник, сьогодні тримає в руках військовий комісар, це той самий орден, який покладуть до скриньки з нагородами Миколи, це вже сьома нагорода, щоправда інші були за життя, а ця вже посмертно.
- Ми зібралися вшанувати пам'ять та відзначити державною нагородою сержанта Бобришова Миколу, який загинув при захисті Батьківщини, виявивши стійкість та мужність під час бойового завдання. Це велика втрата для нашої країни. Маю за честь вручити цю високу нагороду матері захисника, - говорить військовий комісар.
Указом Президента України від 30 грудня 2023 року за особисту мужність і самовідданість при захисті територіальної цілісності України, служіння українському народові нагороджено сержанта Бобришова Миколу орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Співчуття за загиблим висловила в.о. голови Петропалвіської селищної ради Лариса Замура:
- Терпіння та витримки Вам, вдячні вам за виховання Вашого сина, справжнього й мужнього захисника.
Уже з орденом йдемо знову до Алеї Слави з рідними.
- Дякую за цю нагороду. Дуже пишаюся своїм сином. Погано, що нагорода посмертна. Хочу, аби ця війна вже закінчилася і наші діти всі повернулися до дому живі та здорові до дому, - не стримуючи сліз говорить мама Марія.
Тато намагається приховати сльози, але ж сум той неможливо сховати. Пригадує найщемніші моменти про коханого Колю дружина Анастасія.
- Побратими приїжджають по можливості, зараз усі вони на фронті, але цікавляться як справи у нашій родині, чи потрібна допомога мені і донечці. Хлопці виявили бажання від себе встановити Миколі пам’ятник, віддати таку шану своєму командиру. Я все згадую слова побратима, який на фронті був Колі за батька, на похованні він попросив вибачення за те, що не вберегли Колю і сказав: «Він був справжнім воїном, а воїна важко вберегти на війні». Це було про Колю, бо він дійсно був справжнім захисником, - зі смутком згадує дружина Анастасія.
Сьогодні нагороду покладуть у дома до скриньки, в якій зберігаються й інші нагороди Героя.
За роки, віддані захисту України, Микола Бобришов побув у гарячих точка: Попасна, Золоте, Харків, Ізюм, Куп’янськ, Бахмут, Андріївка…
За бойові заслуги тепер має 7 відзнак:
- Медаль «Ветеран війни» та медаль «Учасник АТО» отримав у період антитерористичної операції;
- У великій війні завоював Медаль «Івана Сірка» від 92ї окремої механізованої бригади ім. кошового отамана Івана Сірка (30 березня 2020 року);
- Пам’ятну медаль «Захиснику Батьківщини» від Міністерства оборони України (3 червня 2021 року),
- Нагрудний знак «За військову доблесть» від Міністерства оборони України (2 травня 2022 року),
- Медаль «Захисник Вітчизни» від Президента України (27 травня 2022 року),
- Нагрудний знак «За оборону Харкова» від командування 92ї механізованої бригади (12 жовтня 2022 року).
- Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Скринька з нагородами зберігається в рідному домі Миколи, поруч зі світлиною, до якої часто підбігає маленька донечка, та посміхається до татка.
Маємо честь знати і пам’ятати відважного командира Бормана, захисника України Бобришова Миколу.
