День Героїв — це день пам’яті всіх українців, що присвятили своє життя боротьбі за свободу та незалежність України, це свято величі духу українських вояків — борців за волю України та є символом незборимості української нації. До Дня Героїв розповідаємо про захисників Олександра та Юрія Яцуру.
Свято Героїв було засноване в 1941 році членами Організації Українських Націоналістів (ОУН). Дата 23 травня була вибрана невипадково. У травні за суперечливих обставин загинув ідеолог українського самостійництва Микола Міхновський, 23 та 25 травня були вбиті лідери українського визвольного руху Євген Коновалець та Симон Петлюра.
Українські Герої — це українці, які жили в різні епохи й захищали рідну землю. Вони ставали до лав руських дружин великого князя Святослава та короля Данила, козацьких полків Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Івана Виговського, Української Галицької Армії Мирона Тарнавського, Січових стрільців Дмитра Вітовського, а також Армії Української Народної Республіки Симона Петлюри, Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця та Степана Бандери, Української Повстанської Армії. Сьогодні ж це свято всіх захисників України від російської орди.
Зараз в Україні, напевно, немає жодної родини, якої б не торкнулася клята війна. Хтось втратив дім, хтось потрапив у окупацію, у когось рідні виїхали за кордон, а хтось став на захист рідної землі, розуміючи всі ризики, та залишити Батьківщину на поталу ворогу совість не дозволила.
Сьогоднішня наша розповідь про сім’ю Яцури Надії Василівни, яка є матір’ю чотирьох дітей, двоє з яких героїчно стали на захист рідної України.
У мирний час ця сім’я мало чим відрізнялася від інших, хіба що кількістю дітей. Багатодітних сімей в селі було небагато.
Після одруження Надії Василівни та Віктора Павловича Яцури в сім’ї народилося четверо дітей: три сини – Олег, Олександр, Юрій та найменша донечка Юлія. Подружнє життя не склалося, і жінка самотужки ставила дітей на ноги. Ще до повномасштабного російського вторгнення одружився старший син Олег. А от Олександр і Юрій ще не мали власних родин, і як тільки отримали повідомлення про призов на захист Батьківщини, пішли до Збройних Сил України. Юрія призвали у грудні 2022 року. Олександра ж – у травні 2023-ого.
З перших днів Юрій потрапив до 93-тьої окремої механізованої бригади «Холодний Яр» — з’єднання механізованих військ у складі Сухопутних військ Збройних сил України чисельністю в бригаду, яке входить до складу Оперативного командування «Схід». Юрій Яцура отримав військову спеціальність «гранатометник ручних протитанкових гранатометів».
Від самого 2014 року бригада «Холодний Яр» бере участь у війні на сході України з росією. У складі 93 бригади проти російських окупантів воював і наш земляк Сергій Сидоренко. Підрозділи бригади пройшли найзапекліші бої війни, включно з боями під Іловайськом, де й загинув наш герой-земляк. Також бійці 93 бригади «Холодний Яр» героїчно обороняли Донецький аеропорт.
Серед оборонців був ще один наш земляк Олексій Острянин, про якого ми теж розповідали на сторінках газети «Вісті Новопавлівської громади». Олексій і сьогодні мужньо бореться за незалежність України на фронтах війни.
Бригада носить почесне найменування «Холодний Яр» на честь історичної місцевості Наддніпрянської України, що уславилася своїми повстанцями.
З початку повномасштабного вторгнення росії 24 лютого 2022 року бригада обороняла Україну на різних напрямках: Сумщина, Харків, Ізюм, Балаклія, Бахмут і Соледар.
Саме в боях за Бахмут мужньо боровся й наш третій земляк Юрій Яцура. Усі ми щодня стежимо за новинами з лінії бойових зіткнень і знаємо, у яких нелюдських умовах доводилося воювати нашим захисникам. Бійці 93 бригади «Холодний Яр» вели бої за кожну вулицю міста, за кожен будинок. Битва за Бахмут між українськими та російськими військами тривала із серпня 2022 року до травня 2023 року, і завершилася відступом українських військ з міста через велику нерівність сил. Саме в цих боях гартувався мужній характер Юрія Яцури. Пекельні довготривалі бої, контузії, безкінечні ворожі обстріли, авіаційні атаки, обстріли крилатими авіаційними та фосфорними бомбами – ніщо не зломило бойового духу наших мужніх захисників.
Хлопці-мінометники перейшли до оборони населеного пункту Кліщіївка. Бої були не менш запеклими, та поступатися хоча б метром рідної землі воїни не збиралися. Але в одному із запеклих боїв 3 жовтня 2023 року Юрій отримав тяжке мінно-вибухове поранення лівої ноги. Юнаку побратими негайно наклали джгут і винесли з поля бою.
З цього моменту в молодого бійця почалася своя війна за збереження кінцівки. За період лікування Юрій Яцура побував у госпіталях Дружківки, Добропілля, Дніпра, Тернополя, Львова, Чернівців. Та все ж дива не сталося. Уже у Львові лікарі змушені були ампутувати ногу до середини гомілки. Дуже важко було прийняти парубкові таку інформацію від лікарів, та повернути час назад уже було неможливо. Настав період довготривалого лікування. Уже перед новим роком для Юрія виготовили перший протез, і він почав учитися ходити. Спочатку ходив із милицями, потім самостійно. Важко давалися перші кроки. Та наполегливий хлопець не дозволяв собі лінуватися. І вже до кінця березня, коли отримав вакуумний протез, основні навички були сформовані. Зараз Юрій Яцура впевнено ходить із використанням протезу та навіть може їздити на авто. Він чудово розуміє, що на передову він вже не зможе потрапити, а так хочеться помститися ворогу за отримане каліцтво. Тому Юрій вважає за необхідне продовжити службу у Збройних Силах України на посаді, яку в змозі буде виконувати.
Його старший брат Олександр Яцура з травня 2023 року проходив військову службу в Державній спеціальній службі транспорту в бригаді охорони на Херсонському напрямку. Державна спеціальна служба транспорту — це спеціалізоване військове формування, яке входить до системи Міністерства оборони України та призначене для забезпечення стійкого функціонування транспорту в мирний час та в особливий період. Він має військову спеціальність сапер-розміновувач. У бойовій частині виконує ще й обов’язки водія роти розмінування. З посиленням наступальних дій ворога на Запорізькому напрямку частину, де воює Олександр, перекинули саме на цей відтинок фронту. Щоденні ризики не зупиняють наших воїнів, адже всі вони чудово розуміють, що доля України залежить від кожного.
Допоки на захисті держави стоять такі могутні захисники, Україну неможливо здолати.
Тож вітаємо з Днем Героїв усіх захисників і захисниць нашої незалежної України. У цей день бажаємо кожному та кожній, аби на нашій рідній землі, освяченій кров’ю Героїв, панували мир і злагода. Зичимо добра Вам і Вашим родинам, а нашій державі – процвітання, сили і слави!
