З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2023 року, маючи військову спеціальність танкіста, вчитель Новопавлівської школи №1 Ігор Саковець з першого дня був призваний для захисту України. Учитель і сьогодні захищає Україну.
Яким повинен бути вчитель, щоб стати справжнім педагогом? Я думаю, таке питання ставив собі кожен випускник педагогічного ВУЗу, починаючи свою трудову діяльність. Комусь вдавалося завоювати прихильність учнів та стати для них справжнім взірцем, а хтось, розчарувавшись, змінював професію.
Таке ж питання ставив перед собою й Ігор Саковець, випускник Криворізького Державного педагогічного інституту 1991 року, молодий учитель фізики. Він за розподілом був направлений до рідного Межівського району, а вже керівництво районного відділу освіти направило до Новопавлівської середньої школи №1. Школа велика, гарна, учнів багато, наповнюваність класів відповідна. Як і кожному молодому вчителю, учні старших класів Ігорю Гавриловичу влаштовували різні випробування, перевіряли його нерви на міцність. Та були розчаровані, вивести вчителя з рівноваги не вдалося їм жодного разу. Натомість почали жваво записуватися до фізичного гуртка, який вів молодий учитель. Та Ігор Гаврилович не ображався на них за такі, інколи невдалі, жарти. Він розумів, що цим бешкетникам потрібні міцні знання. Адже й він сам завдяки хорошій базі шкільних знань, підтвердженій золотою медаллю випускника Слов’янської школи, зміг вступити до інституту та отримати вищу освіту.
Спочатку молодий учитель винаймав житло в Новопавлівці, потім, зрозумівши, що педагогічний колектив став для нього дуже близьким, майже рідним, придбав собі власне житло та назавжди оселився в Новопавлівці.
Із настанням ери комп’ютеризації, Ігор Гаврилович почав поглиблено вивчати інформатику та програмування. Згодом став ще й учителем інформатики. Добре вдавалося педагогу й класне керівництво. Йшли роки. Не один клас Ігоря Гавриловича вже залишив стіни рідної школи. Та колишні учні повертаються зі словами вдячності. А дехто, як і улюблений учитель, теж стали педагогами.
Ігор Гаврилович допомагав випускникам школи й тоді, коли вони ставали студентами, розуміючи, як важко сільським дітям на першому курсі вищого навчального закладу. Він ніколи не давав порожніх обіцянок, хоча допомагав, нехтуючи своїм вільним часом та відпочинком.
Для проходження військової служби в армії Ігоря Саковця призвали після першого курсу інституту навесні 1985 року. Служив у танкових військах на території Монгольської Народної Республіки. Про цей період його життя ми могли б і не говорити, якби не війна.
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну 24 лютого 2023 року, маючи військову спеціальність танкіста, Ігор Саковець з першого дня був призваний для захисту України. Чимало вже випробувань випало на долю танкіста Саковця І.Г. Адже танкісти завжди на передовій. Без танкової підтримки бій нечасто буває вдалим. Довелося брати участь у запеклих боях під Лисичанськом, Авдіївкою та на інших гарячих позиціях. Не витримало хвилювань за сина хворе серце старенького батька Гаврила Дармидоновича Саковця. Щоб провести батька в останню путь, Ігорю Гавриловичу було надано короткострокову відпустку.
Наш герой і зараз спілкується зі своїми колегами-педагогами, які надають йому всіляку підтримку, як моральну, так і матеріальну. І сьогодні, напередодні Дня працівників освіти, найперші та найщиріші вітання саме Ігорю Гавриловичу Саковцю. Бажаємо йому здоров’я та якнайшвидшої Перемоги в боротьбі з ворогом за свободу та незалежність нашої рідної України та повернення додому до мирного життя та улюбленої справи – навчання дітей розумному, доброму, вічному. З Днем працівників освіти Вас, Ігорю Гавриловичу! Багато Ваших учнів теж зараз боронять Україну. Навчання власним прикладом - одна з найкращих форм навчання. Бережи, Боже, усіх наших захисників!
Лідія СОТНИК
