Сумна звістка з фронту знову надійшла в Брагинівську громаду: загинув захисник України Шевченко Вадим Леонідович з Олександропіля. Сьогодні, 4 червня, Присамарський край схилив голову у скорботі… Жителі Петропавлівщини навколішки зустріли полеглого воїна вдома.
Вадим народився 17 березня 1995 року у селі Олександропіль. Усе дитинство провів рідному селі, шкільні роки промайнули у Олександропільській школі, згодом отримав освіту в професійно-технічному училищі та пішов працювати на шахту.
Щасливе майбутнє хлопця зруйнувала війна, яка увірвалася до нашої країни. З початку повномасштабного вторгнення Вадим один з перших став на захист Батьківщини. На війні був солдатом, кулеметником 3-го відділення, 3-го взводу, 4-ї роти та 2-го батальйону оперативного призначення.
1 червня 2024 родині повідомили, що Вадим зник безвісти… Ця новина хоч трохи дарувала надію незабаром почути голос рідного сина, брата, онука… А за годину нове сповіщення і страшне горе окутало Присамарський край…
Вадим загинув 30 травня 2024 року у штурмових боях за місто Вовчанськ на Харківщині.
«Він готував чудово, мав багато друзів та був душею компанії» - саме таким Вадима згадують у рідному селі.
- Вадим захищав своє село, односельців та дітлахів, які мали можливість жити та навчатися. Він – дитина віддав своє життя за дітей і навіть не встиг створити своєї родини. Дякую рідним за Вадима, він власним життям дав нам можливість ще пожити на цій землі, - промовив Василь Сінгур, голова Брагинівської громади.
Живий коридор розтягнувся від Петропавлівської до Брагинівської громади. Жителі навколишніх сил схилили коліно зустрічаючи Героя вдома. Безліч квітів перед траурною колоною та сльози на очах у жителів нашого краю. Сьогодні, 4 червня, Вадим назавжди повернувся до рідного села Олександропіль.
Заупокійну службу за загиблим воїном удома провів отець Олег Тимофієв, настоятель храму Святого мученика Іоанна Воїна з селі Слов’янка. На кладовищі в останню путь полеглого захисника провів військовий капелан Національної Гвардії.
Зі співчуттями до рідних звернулася та поділилася спогадами про Вадима класна керівниця та депутатка сільської ради Ліана Винник.
- Загарбницька війна забирає цвіт нашої нації. Сьогодні ми прощаємося з нашим земляком, воїном Збройних Сил України Шевченко Вадимом. Нам Вадик був працелюбним, добрим, веселим та винахідливим. Наш Вадик був надзвичайно позитивним та доброзичливим. Вадик най Герой, який захищаючи нас віддав своє життя. В одну мить не стало рідної кровинки, не стало сина у батьків, турботливого онука, дорогого брата… Не стало частинки серця у кожного члена родини. Уся наша громада висловлює співчуття родині Шевченка. Ми вклоняємося вам, рідні, за українського красеня та незламного Героя. Дорогий наш Вадику, наше сонечко, тепер ти янголохоронець. Вічний спокій твоїй душі.
Поховали Героя Вадима Шевченко на Батьківщині. Замайорів ще один прапор на кладовищі села Олександропіль.
Три салютні постріли від побратимів сповістили про ще одного янгола-охоронця на небі.
Вічна та світла пам’ять Герою!
Як прощалися із захисником дивіться у нашому відео та на світлинах:
