Петропавлівчани в смутку – знову маємо гірке сповіщення з фронту – загинув наш земляк Кучерявий Ігор Юрійович. Сьогодні, 5 січня, рідні, друзі, однокласники, односельці зустрічали Ігоря вдома – на щиті.
На захист Батьківщини Ігор став ще 2016 року. 2024-го боронив нашу країну у найзапекліших бойових точках. Ігор був старшим солдатом, стрільцем 2-го стрілецького відділення стрілецького взводу 1-го стрілецького батальйону військової частини 3036 Національної гвардії України. Захищав країну на Донецькому напрямку.
2 січня 2024 року близько 11:50 солдат виконував бойове завдання поблизу села Урожайне. Ворог застосував проти наших військових дрони-камікадзе, у цьому бою Ігор отримав тяжкі поранення. Був евакуйований до польового шпиталю під Курахове, лікарі констатували вогнепальне уламкове поранення грудної клітини, ніг та правої руки. Продовжували боротися за життя в Покровському шпиталі. Лікарі боролися за життя захисника, проте не змогли врятувати. Майже опівночі цього дня серце захисника перестало битися.
Йому було 26 років. Молодий і повний сил захисник. Справжня гордість для рідних і односельців.
5 січня Ігор повернувся додому на щиті. Односельці зустрічали солдата живим коридором. У центрі селища виклали доріжку з червоних гвоздик, у руках синьо-жовті прапори. Останній путь Ігоря пройшов через рідне селище й до самого дому захисника.
Невтішна мама, тато, рідні… Крається серце мами біля домовини сина: просить сина озватися, поговорити з нею. Та син більше не заговорить до рідної, житиме лише в пам’яті, у спогадах, у світлинах, у всьому, що нагадуватиме рідним про сина, брата, онука.
Літургію за загиблим воїном провів отець Олег Тимофієв, настоятель храму «Святого Мученика Іоанна Воїна».
- Це велика утрата для всієї Петропавлівщини. Ігор – саме та молодь, яка розбудовувала б наше селище. Царство небесне Ігорю. Пам’ятайте, що він живий, поки ми його пам’ятаємо, - зазначив священник.
Проводжали Ігоря у засвіти під звуки державного Гімну та «Плине кача», яку виконав на честь воїна оркестр Національної Гвардії України. Оркестр супроводжував траурну процесію до місця спочину Ігоря, серед могил полеглих захисників.
Із прощальним словом звернувся побратим Ігоря:
- Ігор був чесним і мужнім. Про таких, як він кажуть душа колективу. Так сталося, що в наш дім прийшла війна. Ігор став одним з тих, хто не побоявся піти на захист своєї Батьківщини. Він був справжнім Героєм. Ми повинні пам’ятати його, поки він є в наших серцях, у наших думках - він буде жити. Завдяки йому ми з вами можемо жити далі. Братику, ми за тебе обов’язково помстимося.
Воїни Національної гвардії України передали державний прапор матері загиблого Героя.
До присутніх також звернувся представник Петропавлівського РТЦК:
- Війна, з нею цинічний ворог удерся в Україну і забирає життя наших цивільних людей та військових. Сьогодні ми проводимо в останній шлях і віддаємо шану справжньому захиснику нашої батьківщини, військовослужбовцю Національної гвардії України старшому солдату Ігорю Кучерявому. Він до кінця виконав свій моральний та професійний обов’язок. Схиляємо голову в знак пошани до полеглого воїна. Доземний уклін батькам, які виховали справжнього воїна-визволителя.
Вшанували Ігоря хвилиною мовчання. Три військові залпи пролунали над могилою полеглого захисника. Ще один прапор майорить над місцем спочинку мужнього воїна Ігоря Кучерявого.
Світла пам'ять світлій людині, відважному захиснику!
Як прощалися з Героєм дивіться у нашому відео та на світлинах:
