Полозенко Катерина Сергіївна вже близько 10 років працює вчителькою в Петропавлівському ліцеї №1. Навчає та викладає такий непростий та цікавий предмет, як математика. Розповіддю про свій шлях від студентки до молодого педагога Катерина Сергіївна поділилася з читачами сайту Petropavlivka.City.
Катерина родом з Донецької області, Волноваського району. Навчалася в рідному місті. Закінчила школу в 2004 році із золотою медаллю. Ще зі шкільних років Катерина захоплювалася математикою, тому вступати вирішила до Донецького національного університету на факультет математики та інформатики.
Катерина зізнається, що з дитинства бути вчителькою не мріяла, адже ще маленькою на прикладі бабусі бачила, яка це нелегка праця.
- У моїй сім’ї багато рідних мають математичний хист. Старший брат навчався на факультеті математики та інформатики. Моя бабуся працювала в школі вчителькою початкових класів, пам’ятаю, як вона довго сиділа над перевіркою зошитів та як їй було важко. Тому я вже тоді знала, що чекає на вчителя в професії, - розповідає Катерина Полозенко.
Навчалася Катерина добре, відкривалася для неї математика з різних сторін, тому дівчина бачила себе в банківській сфері, але доля готувала їй іншу професію.
- У одній із Донецьких шкіл не вистачало вчителів, тому до нашого університету звернулися із проханням надати їм вчителя. Обирали в нашій групі серед студентів, які гарно вчилися, - згадує Катерина.
Наша героїня була в числі найкращих, тому їй запропонували спробувати попрацювати з дітьми.
- Це була ще одна нова сходинка в моєму житті. Я випробувань не боюся, тому вирішила попрацювати вчителькою в Донецькій школі. Викладала математичні предмети в старших класах. Спочатку, звісно, було складно, але коли я бачила очі учнів, як їм цікаво, хотілося ще більше проводити з ними часу. За кілька років праці в школі мої учні брали участь у конкурсах і отримували призові місця, - говорить вчителька.
Протягом четвертого та п'ятого курсів Катерина працювала та продовжувала навчатися. Проте невдовзі роботу довелося залишити, адже прийшов час готувати магістерську дипломну роботу.
- Було сумно залишати вже рідні стіни школи, звикла до учнів та колективу. Дітям завжди було цікаво на моїх уроках, і я всю себе їм віддавала. Робота в школі й дала мені поштовх, що все-таки можна поєднати своє майбутнє з професією вчителя, - зізнається Катерина.
Після отримання вищої освіти вчителька планувала вступати до аспірантури та вже почала збирати документи, але зустріла на своєму шляху майбутнього чоловіка В’ячеслава й у 2009 році переїхала до коханого в Петропавлівку.
- Разом з В’ячеславом ми тоді вирішили здобути юридичну освіту. Обидвоє маємо її. Уже коли мала дві вищі освіти, задумалася над вибором професії, - згадує вчителька.
На той час у Петропавлівщині освітянських вакансій майже не було. Зверталася Катерина в різні школи.Лише через деякий час, майже перед початком навчального року, запропонували викладати фізику в Петропавлівському ліцеї №1. З того часу розпочалася педагогічна діяльність Катерини Сергіївни.
- Три роки я викладала фізику, а потім почала викладати математику. Шлях мій був довгий, але він того вартий. Зараз я - вчителька математики, викладаюся по максимуму, продовжую розвиватися та допомагати діткам, - каже вчителька.
Педагогиня також є класним керівником. Це вже другий клас, яким вона опікується.
Усі ми ще зі своїх шкільних років знаємо, що математика - нелегкий предмет. Багатьом учням незрозумілі формули, теореми, правила. Тож цікаво дізнатися саме від вчительки математики, як саме заохочувати дітлахів до розв’язування рівнянь та задач.
- Насправді математика може бути складною через якийсь навіть невеличкий пропущений момент під час вивчення теорії. Якщо з самого початку учні отримують підтримку, допомогу та пояснення від своєї вчительки, вивчення такого предмету, як математика, буде легшим. Коли дитина помиляється, поряд є вчителька, яка завжди підтримає, - розповідає Катерина.
Педагогиня пояснила, що математику не треба заучувати. Важливим етапом у вивченні предмету є логічний ланцюжок, який треба зрозуміти з самого початку й до кінця. З бажанням до знань цей ланцюжок можна одразу перейняти. Це вже завдання вчителя - пояснити так, щоб дитина добре зрозуміла.
Катерина Сергіївна зізнається, що найскладнішим періодом у вивчені математики є 7 та 11 класи. У 7-му класі розпочинається розподіл предмету на алгебру та геометрію, тоді завдання викладача - пояснити дитині різницю між цими двома ланцюжками математики.
- Геометрія, наприклад, легша для діточок з гарною просторовою уявою, але це передається генетично. Вивчаючи формули та теореми, ми малюємо, розв’язуємо задачі та знаходимо правильні відповіді завдяки геометричним фігурам. Декому достатньо на уроці почути матеріал, і все стає зрозуміло без теорії, а декому складно й треба гарно попрацювати, адже діти усі різні, - говорить вчителька математики.
Великою перевагою в математиці є те, що вона незмінна. Навчальна програма не змінюється, адже правила, теореми та формули незмінні та стабільні. Тому впевнена Катерина, що вивчити математику легше, аніж, наприклад, історію.
Про досягнення своїх учнів у математиці Катерина Сергіївна розповідає з великою гордістю та любов’ю. У ліцеї учнів заохочують до конкурсів, олімпіад, змагань та проводять відкриті тематичні уроки. Діти роблять великі успіхи.
- Проводили в ліцеї конкурс, у якому взяли участь більше 20 учасників з початкової до старшої ланки. Ми пропонували позмагатися в запам’ятовуванні числа Пі. Воно представляється нескінченним десятковим дробом. Перемагав той, хто запам’ятає найбільше чисел після коми, - згадує Катерина.
Обирали в конкурсі спочатку трійку найкращих, потім учням давався тиждень на вивчення чисел та проводили відкритий урок до Дня числа Пі.
- У одному з конкурсів перемогла учениця Анна Мельник, вона запам’ятала 149 знаків після коми. Наступного року ми пропонували побити рекорд. Тоді в конкурсі виграла Аріна Григоревська, дівчинка побила рекорд, відтворила по пам’яті 204 знаки.
До речі, такі конкурси контролюються та фіксуються обов’язково адміністрацією школи, щоб вчителька не допомагала учасникам, адже всі ми знаємо, як кожен вчитель мріє завжди допомогти своєму учню пройти випробування.
Беруть участь учні Катерини Сергіївни й у районних олімпіадах. У минулого році вчителька математики з Ярославом Сливцем, учнем 9-го класу, змагалися в районній олімпіаді з математики.
- Олімпіада була серед діток Синельниківського району. Наш учень зайняв 1 місце. Анна Кривонос, учениця 8-го класу, зайняла 3 місце, а учні 10-го й 7-го класу Вікторія Бабенко й Катерина Діденко посіли 4-ті місця.
Зі своїм учнем Ярославом Сливцем Катерина Сергіївна їздила в Дніпро, там проходила олімпіада з математики.
- Насправді було складно, адже ті завдання не порівняти зі шкільною програмою. Готувалися дистанційно окремо від уроків. На жаль, Ярославу не вистачило 2 бали для призового місця, але для нас він - переможець. Це був наш перший досвід, будемо далі старатися, учитися та ще брати участь у олімпіадах. Отримую задоволення від перемоги моїх учнів. Коли вони отримують призи, мені дуже радісно. Найкраща нагорода для будь-якого вчителя, це результат його роботи, тобто, досягнення учнів, - розповідає вчителька.
Катерина - не тільки чудова вчителька для своїх учнів, а ще й гарна дружина та любляча мати для своїх діточок. Зі своїм чоловіком В’ячеславом жінка виховує 6-річну донечку Ганну та 9-річного сина Олексія.
- Синочок в нас має своє хобі, складає кубики Рубіка. Нещодавно в соціальних мережах проходив дитячий конкурс, де можна було продемонструвати свої здібності. Вирішили записати на відео, як Олексій складає на швидкість кубика. Синочок увійшов до 15-ки найкращих та отримав невеличкий приз. Насправді син перейняв наші з чоловіком здібності: полюбляє все рахувати й розв’язувати. А донечка в нас більш творча: малює та танцює, - говорить Катерина.
Вчителька зізнається, що математика допомагає вирішувати й життєві завдання. У багатьох подіях важливо оцінити ситуації та знайти кілька рішень. Цей предмет - не тільки обчислення, а й допомога в розвитку логічного мислення.
- Математика згодилася мені не тільки для роботи в школі, а й при ремонті будинку. Якщо вирахувати кількість матеріалів, то ви ніколи не купите зайвого: ні шпалер, ні фарби, - всміхається Катерина.
І все ж найприємнішим у вчительській професії є спілкування з дітьми. Катерина Сергіївна щоразу дуже зворушена, коли отримує вітання від своїх учнів. Незважаючи на те, що навчання зараз дистанційне, діти прийшли привітали вчительку з професійним святом додому.
- Зранку донечка мені намалювала власноруч листівку, привітали рідні. Згадала одразу щорічні вітання до Дня вчителя. Зазвичай у школі проводили День самоврядування. Учні пробують себе в професії вчителя. У цьому році, звісно, такого не було, вітали нас учні онлайн листівками. А ще до мене в гості завітали учні з вітаннями. Нарешті в нас була змога побачитися, обійнятися та особисто поспілкуватися про плани на майбутнє. Мені було неймовірно приємно бачити своїх учнів поряд. Сподіваюся, що дуже скоро нас очікує Перемога, і ми нарешті повернемося до офлайн режиму в рідні стіни ліцею, - говорить вчителька.
За роки праці у Петропавлівському ліцеї №1 Катерина Сергіївна здобула вже педагогічний досвід і ще одну родину, шкільну. Вона дуже любить свій предмет, тішиться зі своєї професії та задоволена, що так склалася доля, що життєвий шлях привів її до школи.
