Щоранку із Олександрополя в Петропавлівку на авто вирушає сімейний екіпаж. За кермом – тато Руслан, мама Аліна з донечкою Улянкою – на пасажирських місцях. Всі члени сім’ї Глянько дуже зайняті. Мама й тато поспішають на роботу в Петропавлівську ЗОШ №2. А дворічну Улянку чекають у дитячому садку "Барвінок". Швидко пролетів перший місяць осені – вересень.
Непростим він був для всіх! Улянка плакала в садочку, прощаючись щоранку з мамою і татком. Із хвилюванням чекала кожної зустрічі зі своїми першокласниками Аліна Іванівна. Налагоджував порядок та дисципліну на уроках після канікул вчитель фізкультури та Захисту Вітчизни Руслан Вікторович.
І ось вже пройшов установчий період. Мов величезний годинниковий механізм, чітко запрацювала система шкільних буднів – уроки, перерви, заходи, змагання, тренування.
Частіше посміхається Аліна Іванівна – хіба ж можна сумувати з такими допитливими, жвавими й розумними маленькими школяриками? Намагається бути строгим Руслан Вікторович, та все ж очі завжди усміхнені. Він для старшокласників авторитетний товариш і наставник. Із радістю йде у садочок маленька Улянка.
Руслан та Аліна Глянько
А отже вчительська сім’я може спокійно працювати й не хвилюватися за свою крихітку у садочку.
Руслан Вікторович працює в Петропавлівській ЗОШ №2 третій рік. Закінчив Слов’янський педагогічний університет. Аліна Іванівна лише починає робити перші професійні кроки. За її плечима – навчання в Харківському педагогічному університеті.
Родом Аліна з Верхньої Самари Харківської області. Олександропільські парубки бувають на Харківщині, придивляються до дівчат, частенько й наречених там находять. Помітив Руслан красиву дівчину, частіше став приїжджати, побачення за побаченням, а згодом і весілля згуляли. "Гарна пара!" - зробили висновки олександропільці, коли Руслан привіз в село молоду дружину. Аліна швидко знайшла спільну мову і з ріднею, і з односельцями Руслана.
Тепер у подружжя є й донечка – весела, непосидюча дівчинка, радість щасливих батьків. Окрім щастя бути батьками чудової дівчинки, мають Руслан і Аліна ще одну велику відраду – улюблену професію.
Захоплення спортом привело Руслана до фізкультурного факультету педагогічного університету. А перші роки роботи лише упевнили його в правильності обраного шляху. Руслан Вікторович викладає один із найактуальніших на сьогоднішній день предмет – Захист Вітчизни. Це почесно й відповідально. Вчитель усвідомлює, що від нього залежить, якою буде виростати молодь.
Аліна Іванівна радіє, що здійснилася її дитяча мрія – бути вчителем початкових класів. Про іншу професію навіть не думала, зізнається вона. Вдвічі приємно, що працює подружжя в одній школі. Це означає, що більше буде спільних справ і тем для обговорення. У педагогічному колективі радо зустрічають молодих колег, підтримують і заохочують їх.
Директор школи Ольга Іванівна Цимбал схвально відгукується про роботу молодих спеціалістів, відзначає, що вони активно застосовують новації у роботі, відкриті до нового досвіду, вміють налагодити стосунки з учнями та їх батьками.
Після робочого дня приходять Руслан та Аліна до садочку, щоб забрати доню.
Ледь помітивши рідних, біжить Улянка, широко розкинувши руки. Дзвенить її веселий сміх, сяють очі, а маленькі ручки намагаються обійняти відразу й маму, й тата.
