— Велику силу має святий Ілля, на честь якого збудована церква в Богинівці, — звернувся до прихожан настоятель храму Першотравенська отець Олександр, який приїхав на запрошення настоятеля церкви святого Іллі. — Немає дощів — йдуть люди в церкву просити в святого пророка Іллі живої води, коли хочуть припинити часті дощі — знову йдуть молитися святому, щоб допоміг.
Церква в селі Богинівці — місце, що об’єдує прихожан, жителів села і жителів сусідніх сіл. Сюди приходять, щоб знайти душевний спокій, щоб подумати над прожитим і попрохати в Бога сил для майбутнього. Настоятель церкви святого Іллі отець Андрій щиро й постійно опікується проблемами села й долею його мешканців, прихожан церкви.
Фермери, землекористувачі й просто благодійники власними силами збудували церкву й продовжують старанно працювати та допомагати, щоб церква була для села таким святим місцем.
Приїжджають на свято й люди, які допомагають селу в його потребах — спонсори, депутати, помічники. Із радістю приїжджають в цей святковий день в Богинівку прихожани з Петропавлівки.
Валентина, Галина та Світлана
Валентина, Галина та Світлана діляться своїми враженнями:
— Це дійсно велике свято. Відвідати святкову церковну службу й освятити воду — благість, якої кожен чекає. Спасибі всім, хто щороку готує це свято. Божого благословіння батюшці Андрію. Великої душі священник, це завдяки йому так багато людей прагнуть приїхати на це свято.
До храмового свята майстриня з Петропавлівки Валентина Сідорова приготувала виставку вишитих бісером ікон. Прихожани із інтересом оглянули вироби. Лише два роки Валентина займається творчістю, а її картини вже демонструвалися на виставках.
Тут же майстриня пропонувала переглянути й її власні надбання — документальне дослідження власного родоводу. Одна із гілок — вихідці з села Богинівка. Тож було цікаво послухати її і подивитись на фото із сімейного архіву.Затишно виглядає церковне подвір’я, на якому між берізок розмістились столи для трапези.
Вчителі Брагинівської ЗОШ взяли на себе відповідальність за приготування святкової трапези. Щороку вони готують смачний обід на храмове свято.
Приготування святкової трапези
— Допомагаємо, чим можемо, — розповідають вчителі, які цього дня господарюють біля великих котлів, що вирують на вогнищі. — Приносимо з дому харчі, посуд. Намагаємось, щоб всього було вдосталь, щоб було смачно й щоб всім вистачило.
Розповідають, що кожного року на храмове свято буває до 300 прихожан. Всім вистачає смачного борщу, картоплі, котлет, салатів. Освячена трапеза має цілюще значення, тож підходять до котла з посудом, щоб взяти й додому своїм рідним освяченої їжі.
Сільський голова Брагинівської сільської ради Василь Сінгур свято вважає головним для села:
— Це наше свято. Це наша церква, яку ми разом збудували у селі, де ніколи не було церкви. Наше село одне із наймолодших у районі. Нам його розбудовувати і ми будемо працювати під Божим благословенням.
Василь Григорович розповідає, як спільними зусиллями землекористувачів та жителів було перебудовано покинуту баню в церкву.
— Раніше тут дбали про чистоту тіла, а тепер в церкві очищають душу, — підсумував сільський голова. — Сподіваюсь, що й надалі жителі будуть приходити в храм, а ми з Божою допомогою працювати задля нашого села.
Настоятель храму, Протоієрей Андрій Приходченко висловлює щиру вдячність меценатам: сім’ї Карпенка Володимира Івановича, Британам Миколі та Любові, Сінгурам Василю та Катерині, Олександру Дем’яненку, Михайлу Сухоручкіну, Миколі Бараненку, Олександру Жуку, Олексію Аксьонову, Юрію Сотніку, директору школи Наталі Друзенку та всьому педагогічному колективу. Всім бажає Божого благословення.
Животворну силу мала вода, якою священники окропили храм, прихожан, трапезу. Віряни з радістю приймали краплі святої води, вмивалися нею. Радісно й весело сприймали обряд діти.
