Руслан мав би демобілізуватися й приступити до мирної праці. Але він вирішив служити далі й підписав контракт ще на півроку. У серпні має скінчитися термін контракту. Та солдат знову продовжив контракт ще на півроку. Він вважає, що ще не час відпочивати і виявив бажання служити в зоні проведення бойових дій на Сході України.
Прикладом для нього є брат Антон, учасник АТО другої хвилі мобілізації, та товариші, з якими служить. "Хотілося бути з тими, з ким пройшов шляхи служби в лавах Збройних Сил України. Службу вважаю своїм почесним обов'язком".
Руслану 23 роки, за його плечима — навчання в Хорошівській школі, в Першотравенському гірничому ліцеї, три з половиною роки підземного стажу на шахті "Степовій". Всюди юнак зарекомендував себе людиною серйозною і відповідальною.
Руслан Горбенко
Назавжди закарбується в пам'яті час навчання в центрі "Десна". Про навчальний центр ходять легенди: про сурову дисципліну та ідеальний порядок. Руслан зізнається, що цей період був найважчим. Але й говорить, що це необхідна ланка становлення майбутнього солдата і школа мужності для юнаків.
— Із вдячністю згадую ті місяці навчання, тренувань, підйомів серед ночі по тривозі. У "Десні" вчать бути зібраним, витривалим, виваженим. Це необхідно для хлопців. Тут стають іншими. "Десна" ставить на ноги навіть тих, на кого махнули рукою в мирному житті. Тут шліфується характер.
Після "Десни" строкова служба продовжилась в Дніпрі. Лише дізнались, що Руслан має посвідчення водія, запропонували військовий автомобіль. Разом з командиром, який працював у службі забезпечення АТО, Руслан об'їздив всі міста України.
Після підписання контракту продовжує водити автомобіль, але вже дорогами Донецької та Луганської областей.
— Водії в зоні проведення бойових дій цінуються. Різні бувають ситуації, важливо, щоб водій мав спокійний характер, вмів приймати рішення та мав навички ремонту автомобіля. Адже техніка може підводити.
Траплялися ситуації, коли треба було вірити лише у власні сили й долю. Одного разу автомобіль попав на мінне поле. Інтернет не працює, карти не завантажуються. Кожна секунда могла стати останньою. Та Руслану вдалося вивезти машину з небезпечного місця. Через поле вже ввечері виїхали в покинуте село, заночували разом з командиром у порожньому будинку. Наступного ранку вже мали доступ до карт і автомобіль прибув за місцем призначення.
Опустілі подвір'я, залишені будинки
Таких ризикованих поїздок було немало за час служби. Моторошно їхати повз опустілі подвір'я, залишені будинки. Руслан розповідає:
— Заходиш в такий дім — все на місці, немов люди щойно вийшли. Розумієш, що господарі лишили все нажите, взявши лише документи, не від доброї долі. Значить, неможливо було далі жити під кулями.
З повагою говорить Руслан про своїх командирів. В бойових умовах людські стосунки мають велике значення. Немає зверхнього ставлення до підлеглих, до солдатів офіцери ставляться як до рівних.
Спростовує Руслан чутки про те, що офіцери приїздять лише на декілька днів, щоб отримати підтвердження служби в зоні бойових дій.
— Таких командирів поруч зі мною не було. Зараз, наприклад, я їжджу з командиром служби тилу, який відповідає за харчування та одяг солдатів. Це людина дуже серйозна. Він особисто перевіряє, які харчі завозять у військову частину. Знаю випадки, коли командир повертав на завод партії тушонок, так як м'ясо було низької якості — шматки жиру та сухожилля. Так ще ретельно ставиться командир і до військової форми та взуття солдат — щоб вона була зручною і якісно пошитою.
З повагою ставляться командири й до водія — турбуються, щоб не був голодним, а перед поїздкою зміг виспатись.
Руслан продемонстрував, як одягається бронежилет
У день народження мами командир дозволив поїхати Руслану додому. Це було приємною несподіванкою для рідних. На подвір'ї школи збіглися молодші школярі з пришкільного табору, щоб роздивитись справжнього солдата, доторкнутись до його військового спорядження, оглянути військовий автомобіль. Руслан продемонстрував, як одягається бронежилет, розповідав хлопчакам про техніку.
Це вже не перша зустріч солдата з учнями школи. Старшокласники вже спілкувалися з ним, коли він приходив у відпустку.
За півроку служби за контрактом Руслан має запис у військовому квитку: три місяці служби у зоні АТО і один місяць в зоні Операції Об'єднаних Сил (ООС). Руслан демонструє шеврони, на яких зазначається нова назва — Об'єднані Сили "Схід", Оперативно-тактичне угрупування.
Головне, що дає сили в складних бойових умовах, — це товариські стосунки, взаємовиручка і взаєморозуміння.
— Лише зараз я зрозумів значення слова "побратими". Тут знайшов справжніх друзів, які не підведуть. І у цьому наша сила.
