12 лютого 2026 року подружжя Гарнадків із села Маломиколаївка відзначили особливу дату — 60 років спільного життя. Діамантове весілля — це не просто цифра. Це роки праці, любові, випробувань і великої родини, що зросла з молодої пари, яка колись зустрілася у звичайному сільському магазині.
Станіслав Іванович Гарнадко народився 18 жовтня 1939 року в Маломиколаївці. Усе життя прожив у рідному селі, працював на тракторі у колгоспі імені Кірова. Його дружина, Раїса Павлівна, народилася 29 вересня 1946 року в Петропавлівці. Закінчила десятирічку, вивчилася на продавчиню й пішла працювати в місцевий магазин.
Познайомилися Станіслав та Раїса у тому ж магазині — «Петрівське сільпо».
- Я тоді часто заходив туди скуплятися, — усміхається Станіслав Іванович. — Отак і познайомилися. А потім я сказав: «Будеш за мене заміж виходити?» — і вона погодилася.

Одружилися у 1966 році. Того ж року народилася донька Віра. У 1970-му — син Віктор, а в 1974-му — донька Люба. Сьогодні подружжя має двох внучок, двох онуків і вже трьох правнуків.
- Ми тоді не мали багато, — згадує господар. — Але працювали. Я трактористом був. І вдень у полі, а вночі міг трактор завести — дорогу людям прочистити, аби на роботу могли доїхати. Треба — значить треба.
Будинок почали будувати одразу після весілля — у 1966 році. Уже за два роки, у 1968-му — новосілля, оселилися у власному будинку. Раїса дбала про затишок в оселі.
- Тоді ж усе гуртом робилося, — розповідають ювіляри. — Люди приходили допомагати — мазали, будували. Ніхто не відмовляв. Село жило дружно.
Подружжя працювало, гроші заощаджували, бо ж хотіли дати дітям і гарне майбутнє. На заощадження згодом купили й автомобіль — раритетне авто й досі стоїть у дворі як символ їхньої працьовитості й ощадності.
Та головним багатством завжди була родина.
- Молодим скажу так: жити треба дружно, — ділиться ювіляр. — Поважати одне одного й батьків. Буває різне, без того не проживеш. Але треба жити мирно. Бо як є мир у хаті — то все буде.

Шістдесят років разом — це ціла епоха. Від колгоспних часів до незалежної України, від перших цеглин власного дому до сміху правнуків у дворі. І за всім цим — двоє людей, які одного разу зустрілися у сільському магазині й вирішили йти по життю поруч.
Діамантове весілля Станіслава Івановича та Раїси Павлівни — це історія про любов, яка не потребує гучних слів. Вона — у щоденній праці, у спільно збудованій хаті, у дітях і онуках, у простій, але мудрій настанові: жити мирно.