Сергій Савенков — захисник із села Самарське, військовослужбовець, який з 2018 року служив у 53-й механізованій бригаді, а з 2022 — у 93-й бригаді «Холодний Яр».
— Моє життя зламалося навпіл — до війни і після. Я пішов добровольцем, бо хтось має захищати. Дружина, діти, сім’я — вони не винні, але якщо не ми — хто? Ми боремо нашу землю не за грамоти чи медалі, а за майбутнє дітей і родин. Кожен, хто тримає стрій на фронті — дає шанс країні на волю. Ми пройшли через АТО, ООС і тепер повномасштабну війну. За нашими плечима — втрати друзів, побратимів, однокласників, які не повернулися, — але ми стоїмо. Це не просто служба — це відповідальність перед тими, хто вдома чекає, і перед тими, кого нема. Кожна БМП, кожен виїзд, кожен обстріл — це не статистика. Це люди. Ми не зрадили, бо не мали права. Ми — ті, хто захищає. І поки ми тримаємо оборону — Україна не здасться.
