Юрій Симоненко — артилерист, старший сержант, родом із селища Українське.
— Коли побачив, що мої сини вже на фронті — не зміг більше сидіти вдома. Пішов добровольцем, бо не міг залишати рідну землю, коли вона під загрозою. На війні немає місця страху — є тільки відповідальність. Кожен наш постріл — це крок до того дня, коли в країні знову буде тиша. Найбільше сили дає думка, що вдома чекають. Коли знаєш, за кого тримаєш оборону, тоді жодна ніч і жоден обстріл не зламають.