Євген Григоревський захисник з села Самарське
— Коли 24 лютого я дізнався про напад — не було сумнівів: після зміни на шахті піду захищати рідну землю. Я став стрільцем-санітарем, бо там, серед вогню і смерті, кожна аптечка — це шанс врятувати життя побратима. Ми рятували поранених, виносили людей з-під обстрілів, бо на війні важить кожна хвилина. І навіть поранений, я повернувся, щоб далі боронити нашу країну — заради майбутнього, заради тих, хто чекає вдома.