Валентина Іванченко: «Хлопці кажуть мені: дякуємо вам, матуся»!
Я працюю з першого дня війни та вважаю за священний обов’язок допомагати нашим бійцям, які визволяють рідну землю. Куховаримо, готуємо страви. Буває, доводиться не тільки на кухні господарчі роботи робити. Коли приїздить швидка допомога, треба годувати поранених бійців.
Серце обливається кров’ю, коли їх бачиш такими. Я завжди уявляю, що це мій син, який хоче їсти, якого треба послухати, сказати добре слово. А вони кажуть: «Дякую Вам, матуся!» Приємно. І чоловік Микола Іванович тут працює з нами. Думаю, що перемога скоро за нами з такими бійцями, з такими жінками. Ми переможемо з таким народом.