Скорботна звістка з фронту надійшла до Брагинівської громади – загинув захисник України Олександр Олександрович Довгаль.

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Олександр народився 24 липня 1994 року в Богинівці. Зростав хлопець без батька, мати Тетяна померла, коли Олександру було лише 14 років. Із підліткового віку опікуном Олександра став його рідний дядько, Костянтин Борисович. Разом із бабусею та дідусем вони виховували хлопця.

Навчався Олександр у Богинівській школі, потім вступив до гірничого інституту, а згодом перейшов на навчання до технікуму в місті Селидове. У 2017 році його призвали до армії. Службу спочатку проходив у місті Дніпро, потім 18 місяців перебував у зоні АТО.

Після повернення додому Олександр пішов працювати на шахту "Дніпровську", де був гірником підземним на дільниці шахтного транспорту.

Автор: Ірина СИТНІК

У травні 2023 року Олександр вирішив знову стати на захист України. Він пішов на війну добровольцем, підписав контракт. Служив командиром відділення у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді.

Автор: Ірина СИТНІК

За військову службу Олександр отримав високі нагороди:

  • 29 жовтня 2023 року його було нагороджено медаллю "За хоробрість",
  • 24 червня 2024 року – "Золотим хрестом".

Автор: Ірина СИТНІК

Олександр служив на Донеччині, зокрема в Лимані та Торецьку. Останнє бойове завдання виконував на Курському напрямку.

- Після Донеччини його бригаду перевели до Курської області. Він телефонував, розповідав, що все спокійно, позиції безпечні. Востаннє ми спілкувалися 30 грудня. Олександр казав, що їх відпустять додому зустріти Новий рік. Уже 1 січня Саша і хлопці повернулися на Курщину. 12 січня нам додому принесли сповіщення про його загибель, – розповідає дядько Костянтин.

Автор: Ірина СИТНІК

6 січня 2025 року у бою поблизу села Стара Сорочина, Суджанського району Курської області, Олександр загинув.

- Він був дуже спокійним та тихим хлопцем. Особистим ділився мало, але всі знали, як він мріяв про власну родину, – з сумом додає Костянтин Борисович.

Автор: Ірина СИТНІК

Сьогодні, 20 січня, Герой повернувся додому востаннє й назавжди. Жителі краю створили живий коридор від Петропавлівки до рідного будинку в Богинівці, аби гідно зустріти Захисника.

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Навіть погода сьогодні була лагідною, зустрічала Олександра сонечком. Лише синьо-жовті прапорці в руках жителів села розколихував вітер. Провести Олександра у засвіти прийшло все село: рідні, друзі, односельці.

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Заупокійну службу за полеглим воїном провели священнослужителі Валентин Богомол та Андрій Приходченко. Траурна колона вирушила до останнього місця спочинку Героя.

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Зі слізьми згадує Олександра голова Брагинівської громади Василь Сінгур:

- Боляче говорити про Сашка, бо окрім дядька, дідуся та бабусі він не мав більше рідних. Я його пам'ятаю, як кажуть, з пупка. Сашко народився в цьому селі. Він би міг не служити, бо він сирота. Але він став добровольцем. Сашко був командир взводу, погодьтеся в його віці це не так просто. Сашко - це людина, яку поважали і на фронті, і вдома. Він пішов боронити нас. Я переживав скільки людей прийдуть провести його в останній шлях. Прийшло багато людей. Немає Сашка, немає хлопців, які лежать поруч. А ми тут стоїмо, живемо, радіємо і сонцю, і вітру. Маємо про них завжди пам'ятати.

Автор: Ірина СИТНІК

Згадала свого учня вчителька Галина Одарченко:

- Важко підібрати слова, коли говориш про дитину, яку виховували. Недолюбив, не дожив, не побачив як розквітне Україна після війни. Загибель Олександра це біль села, родини та всієї України. Він - людина з великим серцем. Пам'ятаймо його завжди таким.

Автор: Ірина СИТНІК

Звернувся з промовою Олександр Міщенко - майор, заступник начальника відділу, начальник відділення обліку та мобілізаційної роботи 2-го відділу Синельниківського РТЦК та СП:

- Сьогодні ми вшановуємо пам’ять нашого односельця, військовослужбовця, командира другого штурмового десантного відділення. Олександр загинув від отриманих поранень на Курщині. Ми прощаємося з мужнім та рішучим військовим, патріотом. Вічна та світла Герою і всім, хто віддав своє життя за незалежність держави.

Автор: Ірина СИТНІК

Вшанували Героя Олександра Довгаля хвилиною мовчання. Три салютні постріли пролунали на місцевим кладовищем. Над місцем, де спочиває захисник України.

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Світла та вічна пам'ять воїну!

Як прощалися з захисником дивіться у відео та на світлинах:

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися