Невтішна звістка надійшла до Брагинівської громади: не стало захисника України, жителя села Осадче Солодовника Володимира Вікторовича!

Автор: Ірина СИТНІК

Володимир народився 1 грудня 1970 року в селі Водяне. Навчався в Осадченській середній школі, у 1976 році пішов у перший клас, після школи вступив на навчання до Петропавлівського відділення професійно-технічного училища, де здобув спеціальність тракториста. Пройшов строкову службу, а після пішов на свої хліба. Працював у колгоспі «Ілліча», після реформування якого залишився працювати вже в ФГ «Маяков». Усе життя працював у сільському господарстві, любив техніку, любив працювати на землі.

Автор: Ірина СИТНІК

Володимир був сімейною людиною. Якось зустрів молоду дівчину Тетяну, закохався, і як виявилося на все життя.

- Ми познайомився з чоловіком, моєму синочку Миколці було півтора рочки. Володимир запропонував одружитися, сина виховував як свого рідного. Він у нас дуже сімейним чоловіком був, усе для сім’ї, - згадує дружина Тетяна.

Автор: Ірина СИТНІК

Війна змінила життя чоловіка та його родини.

2 липня 2024 року Володимира призваний на військову службу. Одразу в піхоту. Носив звання молодшого сержанта, був призначений командиром першого десантно-штурмового відділення, 3-ї десантно-штурмового взводу, 12-го десантно-штурмової роти.

Автор: Ірина СИТНІК

Менш ніж два місяці Володимир послужив Україні, а потім сталося непоправне. Дружина Тетяна згадує останній телефонний дзвінок чоловіка до дому.

- 13 серпня чоловік зателефонував, їх відправляли на Донеччину. Опівдні ми говорили, він сказав: «Ми вантажимося в автобуси і їдемо до 80ї штурмової бригади». Це була остання розмова. На зв'язок він більше не виходив. Потім було сповіщення про його загибель, - говорить дружина Тетяна.

Автор: Ірина СИТНІК

17 серпня дружина отримала невтішну звістку з фронту, у сповіщенні писали: «15 серпня 2024 року біля села Великомихайлівка захисник Солодовник Володимир помер».

Автор: Ірина СИТНІК

На щиті захисник Солодовник Володимир повернувся додому 22 серпня 2024 року. Героя з почестями зустрічали від Петропавлівки до його рідного села Осадче: живі квіти, живий коридор, синьо-жовті прапори.

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

Удома на Володимира вже чекали рідні: дружина Тетяна все просила чоловіка підвестися, залишитися з нею. У розпачі син Микола, втрата батька не сприймалася хлопцем.

Автор: Ірина СИТНІК

Священнослужителі отець Андрій та Валентин провели прощальну літургію.

Автор: Ірина СИТНІК

Автор: Ірина СИТНІК

На кладовищі голова Брагинівської громади та староста Осадченського старостату звернулися до присутніх з промовами.

Автор: Ірина СИТНІК

- Дякую усім, хто сьогодні прийшов попрощатися з нашим Героєм, хто зустрічав Героя вдома: Петропавлівка, Самарське, Хороше, Осадче. Бо це горе для нас усіх, а горе разом легше переживати. Ми проводжаємо в останню дорогу чоловіка, який так мало побув на цій триклятій війні та віддав своє життя. Володимир пішов захищати нашу країну, сім’ю, село. Він віддав своє життя за нас усіх, за це йому честь і шана. Тетяна втратила коханого чоловіка, а Микола – батька. На краю села Володі не буде. Як і інших хлопців, хто не повернувся з війни, - сказав голова Брагинівської громади Василь Сінгур.

Автор: Ірина СИТНІК

- Я вдячний усім хто прийшов на кладовище, аби провести в останній путь нашого Героя. Ми прощаємося з воїном, завдяки якому ми стоїмо тут на рідній землі, живемо, займаємося роботою. Я прошу вас, односельці, підтримувати один одного, як робив це за життя Володимир. Він був щирою людиною, готовою підтримати в будь-яку хвилину. Збережемо пам'ять про нашого сина, чоловіка, друга. Найбільша нагорода для тих, хто загинув – це пам'ять. Не забуваймо нашого Героя, - наголосив староста.

Автор: Ірина СИТНІК

На сьогодні з Брагинівської громади 220 чоловіків призвали на війну, 21 з них вже не повернуться ніколи, серед них Володимир. Голова громади Василь Сінгур зачитав списку усіх полеглих захисників громади. Вшанували пам'ять воїнів хвилиною мовчання.

Автор: Ірина СИТНІК

Три салютні постріли пролунали на честь Солодовника Володимира.

Автор: Ірина СИТНІК

Олександр Міщенко, представник Петропавлівського ТЦК вручив дружині загиблого державний прапор.

Автор: Ірина СИТНІК

- Володимир мріяв, аби закінчилася війна. Не хотів він йти на війну, він був доброю людиною, сім’янином, він любив працювати, любив сина і був мирною людиною, - зауважила дружина Тетяна.

Автор: Ірина СИТНІК

Брагинівська громада та Україна втратили ще одного захисника.

Автор: Ірина СИТНІК

Світла пам'ять захиснику України!

Фото та відео прощання з полеглим воїном:

Остання путь Солодовника Володимира

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися