Не одноразово на нашому сайті ми знайомили читачів із талановитими поетами нашого краю. І цього разу дуже хочеться розповісти про маленьку зірочку Новопавлівської громади.
Знайомтеся, Альбіна Баша – мешканка села Богданівка, починаюча поетеса та просто всебічно талановита дівчина, активна учасниця художньої самодіяльності Богданівського Будинку культури. Учениця Володимирівського ліцею, відмінниця навчання.
Коли я вперше познайомилася з поезією нашої героїні, то була вражена, наскільки гостро дитина може відчувати та реагувати на ті чи інші події в її житті.
- Почала писати випадково – говорить Альбіна. – Не знаю, де в мене воно взялося…Але точно пам’ятаю, що одного разу просто взявши до рук ручку, я зрозуміла, що хочу писати вірші, що мені це потрібно.
У своїй поезії дівчина пробує розкривати різні теми – родина, природа, військові дії. А ще, зізнається, часто те, що вимовити важко, вдається переказати саме у вірші. Написаний на папері текст завжди розкриває найпотаємніше. І Альбіна часто сама не розуміє, звідки беруться саме такі образи чи фрази.
Римовані рядки поетеса фіксує в зошиті, де записана чимала кількість сторінок, а потім для своїх шанувальників читає на інтернет-сторінці.
Нещодавно сім’ю Альбіни спіткала біда: зник безвісти її тато Баша Олег Миколайович, воїн – захисник, який з перших днів пішов захищати нашу Батьківщину.
- Мій тато, Олег Миколайович Баша, 21.04.1979 року народження (71 окрема єгерська бригада в.ч. А4030. Зник 27.11.2022 року недалеко від села Кліщіївка Бахмутського напрямку.
З того часу на зв’язок із рідними не виходив.
Дорогі читачі, дуже просимо, якщо хтось володіє інформацією стосовно тата Альбіни, повідомити родину. Будь-яка інформація для них безцінна.
А ми в свою чергу бажаємо родині Альбіни витримки та надії, та віримо, що наш герой – захисник скоро повернеться до своєї родини.
Цією надією пронизаний майже кожен рядочок вірша юної поетеси, а також вірою в Перемогу та у світле майбутнє нашої України.
До вашої уваги вірш «Мрія» від Альбіни Баші.
Мрія
А яка твоя мрія?
Мрія моя непроста,
Щоб перестали ревіти гармати,
Небо мирне було,
Наші герої живі повернулись,
Русні все менше та менше було,
Ракети в небі перестали
літати,
І будівлі перестали руйнувати,
Щоб мирною завжди Україна була.
Знаю, мрія моя немаленька,
Але дуже цінна вона.
Для кожного з нас ця мрія незламна,
Скоро будемо Перемогу святкувать!
Ольга ГОЛЯНИЧ
