Місто Шахтарське, в Дніпропетровській області оговтується після нічної атаки.
8 лютого надвечір ворог завдав удару двома БпЛА типу «Шахед» по житловому сектору міста. Під прицілом — триповерховий будинок, у якому мешкали родини, зокрема вимушено переміщена родина з Курахового.
Унаслідок атаки постраждали дев’ятеро людей, серед них — 13-річна дівчинка. Як повідомили в ОВА, у лікарнях залишаються всі поранені. 57-річна жінка отримала понад 80% опіків тіла, її у важкому стані доправили до обласного медичного закладу. Інші постраждалі мають опіки середнього ступеня, їхній стан стабільний.
Понівечений дім
Від удару зайнявся триповерховий житловий будинок. Пошкоджено дах, перекриття, вигоріли квартири верхнього поверху.
Те, що ще вчора було домом, нині — чорні від вогню стіни, обвуглені балки, зяючі віконні прорізи без рам і скла. Дах — мов решето: крокви зламані, шифер і металеві листи звисають, тримаючись на дротах і обгорілих балках.
Найбільше постраждала квартира на третьому поверсі, де мешкали семеро переселенців із Курахового. Усередині — вигорілі кімнати, осипана цегла, перекручені металеві ліжка, дитячі речі, змішані з попелом. Від побуту — лише обвуглені уламки. Вікон немає, перекриття частково обвалилися, стіни тріснули.
У сусідніх будівлях вибуховою хвилею вибило вікна, а у дворі загорівся гараж — у нього влучили уламки, ймовірно, частини дрона.
«Було два “шахеди”»
В’ячеслав, мешканець пошкодженого будинку, згадує ніч із подробицями, які ще не встигли стертися з пам’яті:
— Ми були вдома, дитина вже спала. Це сталося десь о 21:30. Було два “шахеди”: один влучив у дах першого під'їзду, інший — у дах нашого. Коли стався вибух, ми одразу вискочили на вулицю — швидко одягли дитину, вибігли й відійшли подалі.
Чоловік показує на вибиті двері:
— З квартирою… двері вибиті, пошкодження серйозні. Але в нас не так гірко, як у сусідів. На третьому поверсі жила родина переселенців, найгірше — вони постраждали, зараз у лікарні з опіками. Найбільше постраждала їхня квартира, там жило семеро людей. Довкола нашого будинку майже всюди вибиті вікна.
«Я все бачив на власні очі»
Про атаку розповідає і мати з сином, Жінка - мешканка цього ж будинку, її син живе у сусідньому. Чоловік говорить уривчасто, ніби знову переживає ті хвилини:
— Два дрони прилетіло. Спочатку в сусідній під’їзд, а потім у наш. Я саме вийшов із дому й усе бачив.
Він показує на подвір’я, де ще лежать уламки:
— Ще й у гараж прилетіло — якісь уламки, схоже на частину “шахеда”. Два дрони зайшли один за одним, усе прилетіло сюди.
Чоловік каже, що тепер забере матір до себе:
— У мене однокімнатна квартира, я живу з дружиною та двоє дітей. Заберу маму — будемо якось налагоджувати життя. А що робити…
«Син миттю забрав мене з дому…»
74-річна Марія Федорівна усе життя прожила в цьому будинку. Тепер вона боїться навіть зайти до своєї квартири. після обстрілу ще не бачила руйнацій.
— Добре, що я ще не встигла роздягнутися — я взагалі ніколи не роздягаюся одразу. Син прибіг. накинув на мене куртку, шапку — усе в руки, і буквально виштовхнув у двері.
Жінка витирає очі:
— Ми миттю вискочили з дому. Уже на ходу він одягав мене в куртку, зав’язував платок, шапку…
Марія Федорівна зізнається: найболючіше — відчуття втрати дому.
— У цьому домі я все життя прожила. А зараз — навіть не була всередині після удару. Хотіла хоча б до сараю зайти, подивитися, чи банки й продукти цілі… Я розгублена. Нічого не розумію. А ще котик наш врятувався разом з нами, це єдина радість.
Місто оговтується, люди думають, що далі
Зранку з 7-ї години на місці працюють комунальні служби. Розчищають завали, збирають бите скло, шифер, уламки конструкцій. Люди допомагають — працюють разом із комунальниками, роблять короткі перерви, щоб зігрітися, і знову повертаються до роботи.
Офіційно йдеться про шість пошкоджених квартир та дев’ятьох постраждалих. Але за сухими цифрами — зруйновані домівки, втрачені речі, страх і невпевненість у завтрашньому дні.
Про переїзд говорять не всі. Молодші зізнаються: вже збирають речі. Старші лише зітхають:
— Кому ми потрібні? На якийсь час, може, й знайдемо прихисток, а далі що?..
Шахтарське пережило ще одну ніч війни. І тепер, серед уламків і запаху гару, місто знову вчиться жити далі.
