Петропавлівка вшанувала своїх героїв у День захисника і захисниці України.
Біль і гордість у серцях рідних
У День захисника та захисниці, коли вся країна згадує тих, хто боронить і боронив її незалежність, на Алеї Слави в Петропавлівці було людно і тихо водночас. Тут зібралися ті, чиї серця назавжди з’єднані з іменами, викарбуваними на обелісках. Матері й батьки, дружини й діти прийшли до своїх синів, чоловіків і татусів, несучи осінні квіти, портрети та слова, які не вмирають навіть у вічності.
Алея Слави знову розквітла від троянд і хризантем. Квіти — як символ вдячності й вічної пам’яті. Біля кожного портрету — своя історія, свій біль, своя молитва.
«Синку, вона йде твоїм шляхом…»
Мати Олександра Руденка, тримаючи в руках світлину сина, схилилася до обеліска й тихо заговорила до нього, наче він поряд, наче ще можна почути у відповідь його голос.
Поруч із портретом Олега Чирви стояли його дружина, син та батьки — вони принесли квіти жовті й багряні, як сама осінь, квіти й довго вдивлялися у знайоме обличчя на обеліску.
До Ростислава Скляренка прийшли батьки. Вони розповідали синові про сестру, яка цього року вступила до омріяного вишу і вирішила продовжити його справу — теж стати військовою. «Вона йде твоїм шляхом, синку», — говорила мама, і в її словах було стільки гордості та болю водночас.
І так — біля кожного портрету. Хтось мовчки дивився в очі коханого, хтось шепотів молитви, а хтось говорив уголос, наче ділився щоденними новинами. Це була не просто офіційна церемонія — це були живі зустрічі з тими, хто залишився у серцях назавжди.
Пісні пам’яті для рідних
Рідні поклали квіти до обелісків.
Для них артисти Петропавлівського будинку культури підготували концертну програму — звучали народні пісні, що торкалися душі, нагадуючи про дім і мирне життя, за яке віддали своє найдорожче наші герої.
Від громади рідним вручили сертифікати на 1000 гривень — на книги чи побутову техніку. Та для тих, хто цього дня стояв біля обелісків, ці паперові знаки уваги були лише символом. Бо найважливіше для них — це можливість знову, хоч і подумки, зустрітися з синами й татами, поговорити, відчути, що зв’язок не перерваний.
Пам’ять жива — доки жива любов
День захисників і захисниць України, започаткований 14 жовтня 2014 року указом Президента, для Петропавлівки завжди особливий. У цей день тут звучать слова вдячності й молитви, а Алея Слави вкривається квітами, немов нагадуючи всім: пам’ять жива, доки живе любов.
