Поради психологині: Як налагодити сон та відновлювати сили при вимушеному неспанні

Дорослій людині для нормального функціонування потрібно 7-8 годин безперервного сну. Якщо ця потреба не задовольняється, у крові підвищується рівень гормонів стресу, таких як адреналін і кортизол, а це призводить до підвищення кров'яного тиску.

В умовах постійного очікування «тривоги» ми забороняємо собі спати, щоб «не пропустити сигнал тривоги», «не підвести близьких», «бо зараз не час спати, поки інші люди у небезпеці» або просто страшно спати. Виникає депривація сну (хронічна нестача сну) як повне або часткове незадоволення потреби людини у сні.

Люди, вимушено позбавлені сну, відчувають більшу тривогу, виникає так званий стрес примусового пробудження.

При тривалій депривації сну виникає:

•  відчуття втоми,
•  денна сонливість,
•  знижується концентрація уваги,
•  втрачається відчуття реальності,
•  з’являються галюцинації.
•  З часом знижується здатність аналізувати інформацію, приймати рішення, контролювати емоції.
•  Людина може здійснювати необачні кроки та нехтувати небезпекою або, навпаки, починає боятися не лише реально або уявно загрозливих впливів (напр., боятися обстрілів і заходу танків, живучи у місті, віддаленому від бойових дій).

Тому навіть у складних умовах варто шукати найменші можливості для відновлення сил.

Якщо ви мусите слідкувати за сигналами тривоги, встановіть чергування, наприклад по 2-3 години, тоді в усіх буде можливість кількагодинного сну без перерв.

У випадках посилення повітряних тривог у нічний час, для збереження сил використовуйте будь-яку можливість поспати вдень.

Якщо щоночі мусите спускатися у сховище або при сигналі тривоги переходити у найбільш безпечне місце (коридор, ванна), облаштуйте мінімальний простір для сну (каримат, спальник тощо). Зберегти відновлювальні ефекти сну можна навіть при частих нічних пробудженнях, якщо відновити сон протягом 15 хв після вимушеного прокидання.

Пробуйте дрімати 15-20 хв, спираючись об стіну або спинку стільчика.

Для засинання у складних умовах використовуйте техніки цілеспрямованого розслаблення: навмисно розслабте м’язи обличчя, потім опустити й розслабити плечі, руки, ноги, м’язи тулуба. Спробуйте полинути думками у спокійне безпечне місце або уявити небо/річку або себе у зручному гамаку.

Психотерапевт наголошує, що потреба у сні настільки важлива, що вона переважить навіть потребу в їжі. Сон перезавантажує системи організму, дозволяє почуватися бадьорим та бути продуктивним. Нормальний сон регулюється нейромедіаторами: мелатоніном та серотоніном, покликаними допомагати справлятися зі стресами. 

Натомість безсоння – стан, коли виникають складнощі засинання або підтримання тривалого сну, що тривають від кількох днів. У стані стресу високий рівень адреналіну призводить до того, що навіть під час сну організм не відпочиває, а продовжує активно працювати. Від цього людина прокидається ще більш втомленою. Виникає "замкнене коло": стрес викликає безсоння, а безсоння посилює стрес. 

Тривалий стрес, високий рівень тривоги, трагічні події можуть викликати хронічне безсоння. Ситуація ускладнюється вживанням кави, чаю, напоїв із кофеїном, нікотином, алкоголем.

Найпоширенішими є такі ознаки безсоння: 

• людина важко засинає, навіть якщо відчуває сильну втому протягом дня; 
• прокидається по кілька разів за ніч, неможливість спати вночі, відчуває втому після пробудження; 
• труднощі із концентрацією уваги, відчуття сонливості вдень. 
• через недосипання виникають втома, соматичні захворювання, можуть виникати галюцинації.

Якщо ви у хоча б умовно безпечному місці для налагодження режиму сну, можна використати такі способи: 

• Спробуйте лягати та вставати в один і той самий час, навіть, якщо не спиться. Варто вибрати час, коли відчуваєте найбільшу сонливість. Пам'ятайте, що перші 3 години сну дозволяють організму відновитися на 70%.
• Намагайтеся засинати до опівночі для максимального вироблення мелатоніну
• Не читайте новини мінімум за пів години до сну
• Якщо є потреба слідкувати сигналами повітряної тривоги - краще встановлювати чергування між собою, так щоб в інших була можливість хоча б 3 годин сну без перерв
• 20 хвилин сну протягом дня також можуть значно покращити самопочуття і відновити сили
• Застосовуйте дихальні техніки: прислухайтеся до власного дихання, спробуйте вдихати й затримувати подих, повільно видихати
• Перед сном застосовувати мініскринінг тілесних відчуттів: уважно прислухатися до власного дихання, зосередитися на відчуттях у пальцях рук, поступово піднімаючи внутрішній погляд уваги вище до ліктів, плечей… Так само "проскануйте" внутрішнім поглядом решту тіла.
• Якщо не вдається заснути, спробуйте встати та зайнятися тими справами, які зазвичай приносять заспокоєння: читання книжки, в'язання…, але НЕ перегляд новин. Щойно з’явиться найменше бажання заснути, ідіть у ліжко. 
• Невеликі фізичні навантаження протягом дня та хоча б мінімальне перебування на свіжому повітрі між повітряними тривогами збільшать ймовірність вчасного засинання.
• Відновіть, наскільки це можливо, довоєнний графік життя. Рутинні справи дозволяють відволіктися від стресу та зберігати звичний ритм життя.