Їхня місія щодня забезпечувати реалізацію державної політики з питань соціального захисту населення. Пільги, субсидії, виплати... Управління соціального захисту населення обраховують соціальні виплати для різних категорій населення. Сьогодні управління налічує 22 штатних працівника. У колективі зібралися досвідчені спеціалісти, яким вдалося зробити прорив у сфері соціального обслуговування громадян.
Трішки про кадри
Хто ж працює з громадянами:
- Марусевич Вікторія – головний спеціаліст сектору автоматизації та програмно-технічного забезпечення;
- Ткаченко Наталя – заступник начальника – начальник відділу за призначенням та формування виплат соціальної допомоги;
- Коваленко Тетяна – провідний інспектор відділу бухгалтерського обліку,
- Крамаренко Наталія Миколаївна – головний спеціаліст відділу призначення соціальної допомоги;
- Овсяннікова Юлія – начальник відділу призначення соціальної допомоги,
- Шеліпова Інна – начальник відділу бухгалтерського обліку;
- Дмітрієва Людмила – головний спеціаліст відділу персоніфікованого обліку пільгової категорії громадян;
- Цибулько Оксана – заступник начальника, начальник відділу персоніфікованого обліку пільгової категорії громадян;
- Мороз Людмила – головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку,
- Павлюк Ольга – головний спеціаліст відділу прийому громадян з питань надання всіх видів допомог;
- Правда Олена – головний спеціаліст відділу за призначенням та формування виплат соціальної допомоги;
- Юркіна Людмила – начальник відділу прийому громадян з питань надання всіх видів допомог;
- Бойко Катерина – головний спеціаліст відділу за призначенням та формування виплат соціальної допомоги;
- Очолює управління Леонов Іван Володимирович.
Від паперів — до цифровізації
Щонайменше 30-40 хвилин на прийом однієї людини, заповнення вручну заяв, корегування, відвезення паперів до обласного центру нарахувань, а відтак – затримки виплат та скарги... За таким сценарієм працюють майже всі сільські управління соціального захисту. У Петропавлівці про такий графік роботи забули: адже, давно перейшли від паперів до цифровізації.
Прийом громадян передано на ЦНАП, який створили ще навіть у несформованій об’єднаній територіальній громаді. Люди звертаються до ЦНАПу, на який передані 22 послуги. Усі звернення обробляють дистанційно, бо є елетронний реєстр передачі справ. Завдяки реєстру справи обробляються швидше, мінімізується людські фактори на помилки. Електронна версія програми виключає людський фактор на нарахування розміру виплат, все автоматизовано, рахує система.
Сучасна цифровізація значно полегшує внутрішню роботу колективу. На віддаленому доступі працівники УСЗН приділять 5-10 хвилин, аби надати людині послугу. Реєстр уже має заповнену базу даних, писати від руки заяви не потрібно. Система видає готову форму з даними про клієнта, вносяться зміни. Виплати призначають швидше, адже у Петропавлівці створили свій виплатний центр.
- Ми єдині в Дніпропетровській області з сільських районів, який має власний виплатний центр. Інші сільради везуть документи для нарахування виплат в обласний центр, що збільшує час на нарахування пільг та субсидій. Коли спеціалісти беруть справу на обробіток, все автоматично фіксується (всі справи оцифровані). Якщо людина не задоволена терміном нарахування пільг – раніше доводилося писати скаргу, таку скаргу розглядали до десяти днів. Зараз людина навіть у віддаленому селі може звернутися до уповноваженої особи старости й відслідкувати, у якого спеціаліста знаходиться справа та на якому етапі обробітку. Відтак скарг значно поменшало.
- Ефективність використання робочого часу в рази збільшилася: дівчата раніше світу білого не бачили за роботою. ЦНАП ми створили ще 2018 року. Тобто люди лише створюють, а ми вже маємо звичку користуватися послугами центру. Працює система як єдиний годинковий мехінзм, – пояснює Іван Леонов.
Як буде у громаді?
У процесі децентралізації соціальні послуги повністю передають на об’єднані територіальні громади. Тепер забезпечити соціальне обслуговування населення має Петропавлівська ОТГ, відповідальність лягає безпосередньо на органи місцевого самоврядування, які повинні створити нові відділи. Вони будуть працювати в режимі фронт-офісу. Процес нарахування виплат в режимі бек-офісу лишатимуться за Управлінням соціального захисту населення.
- Наше управління або ж буде підрозділом нових районних адміністрацій, або територіальним підрозділом центрального органу виконавчої влади в майбутньому. Зараз ми лишаємося в старих районах, адже держава ще не має чіткого механізму. Але говорити про те, що комусь доведеться їздити до Синельниківського району, не йдеться. Петропавлівське управління має власні сервери, на яких зберігається вся база даних всіх наших отримувачів допомог, ми заздалегідь подбали, щоб найближчі два-три роки всі послуги були збережені в тому вигляді як є. ЦНАП в нашій області в сільських районах є лише в Петропавлівці. Всі інші приймають документи по-старому зразку, навіть місто Першотравенськ тільки намагається зробити ЦНАП, – говорить начальник управління.
Співпраця з Європою
Співпраця з Німецьким урядом дала Петропавлівці фізіотерапевтичне відділення в Центральній районній лікарні, ЦНАП, розроблено програмне забезпечення для УСЗН, культурний центр “Квітка”. Відтак почали впроваджувати гарні плани, які дали поштовх розвитку соціальних послуг в громаді. Так, наприклад, останніми розробками УСЗН з німецькими партнерами стало муніципальне співробітництво. Петропавлівське УСЗН перші в Україні запропонували подібну співпрацю. Із закінченням децентралізації в Україні це питання постало серйозно: у громад немає ресурсу, аби створити центри, набрати штат спеціалістів, а користуватися послугами єдиного центру – це фінансово вигідно громадам.
- Продовжу роботу з німецькими партнерами. Те, що запланував, буде створено, тобто підготуємо готове рішення для створення Єдиного центру обслуговування населення та муніципального співробітництва. Це буде навчальний посібник, як наукова робота, який ми можемо запропонувати до впровадження. Про те, як все буде впроваджуватися далі, не можу прогнозувати: може все так і лишиться як наукова робота. Те ж саме стосується медичних послуг, які ми планували впровадити в єдиному центрі. Я вже не можу продовжувати впроваджувати зміни, не можу супроводжувати цей проєкт, далі має все робити голова громади, – пояснює Іван Леонов.
Колектив УСЗН багато разів доводив, що мають потенціал для розвитку соціальних послуг. Їхні ідеї стають прототипами державних програм та приваблюють інвесторів. Поки держава ще думає про механізми та структури, вони діють, впроваджують нові ідеї й одразу беруться за черговий креатив.
