Формула кохання у кожного своя: 6 романтичних історій кохання з Петропавлівщини

Юрій та Юлія Хоменко,
с. Відродження

Стежка кохання привела в райський куточок нашого краю.

1994-го року в Чумаківську школу за направленням приїхала працювати випускниця Криворізького педінституту.  Тоді вважала, що ненадовго й згодом повернеться до рідної Петропавлівки. Але у долі були свої плани.

Юна красуня-вчителька із чарівною посмішкою та із записом у дипломі «вчитель української мови та літератури». Юлія Вікторівна – так величали дівчину.

Юрій та Юлія Хоменко Із архіву Юрія та Юлії

Після знайомства всі в колективі пройнялися теплом та доброзичливістю до молодої колеги. А директор школи Микола Григорович Овчінніков відразу напівжартома сказав: «У нас для тебе й наречений вже є!» Тоді Юля лише посміхнулася у відповідь. Але від долі не втечеш. Того ж вечора і відбулася перша зустріч: Юра разом з товаришами приїхав знайомитися. Бо про гарну дівчину вже чув – у маленькому селі все на виду.

Колеги на роботі розповіли про родину Хоменків, у якій виріс Юра: у селі поважають, мають три сини, батьки – добрі працьовиті господарі.  Мама працювала дояркою, батько Віктор Сергійович завідував фермою. Синів виховали порядних, небайдужих до всього.  

Юля про себе теж відзначила, що хлопець, про якого розповідали, був вихованим, чемним. І красивим. А серце завмирало, навіть, коли бачила його за кермом КаМАЗу, що їхав вулицею.

… Весілля гриміло на все село й навіть за його межами. Запрошених було більше 200 осіб. Було весело, щедро й широ

… Весілля гриміло на все село й навіть за його межами. Запрошених було більше 200 осіб. Було весело, щедро й широ. Так, як можуть святкувати лише в українських селах. Розкішне біле вбрання нареченої, красень-наречений. Багато молоді, багато друзів. 

Це був 1994 рік. Минуло 25 років, вже відзначили срібне весілля. Як результат спільного життя – двійко чудових дітей: Вікторія вже закінчила Дніпропетровську політехніку, Юра навчається в 10-му класі. 

Сім’я проживає в селі Відродження. Інколи подруги запитують Юлю, чи не шкодує, що так далеко заїхала від райцентру. На що вона відповідає:
Ніскільки не шкодую! Живу у надзвичайно мальовничому куточку нашого краю. Село Відродження – дуже маленьке. Але скільки краси довкола!

Юрій та Юлія Хоменко Із архіву Юрія та Юлії

Безмежні простори, зелені влітку й білосніжні взимку. Голубе дзеркало ставку, спів весняних пташок... Де ще є така краса! Відчуваю себе найщасливішою на світі! Про інше й мріяти годі. 

Так стежка кохання привела в найкраще місце на світі і подарувала найбільші скарби: родинний затишок й любов.