Алла Скиба, учитель Петропавлівської ЗОШ №1
Я у дитинстві була забіякою. Навчалася у Самарській ЗОШ, а в 9 клас перейшла до Петропавлівської ЗОШ №2. Любила лазити по деревах, ганяти на велосипеді і тому часто додому поверталася із синцями. Також я могла гідно відповісти, якщо хтось намагався скривдити мене. Шкільні роки – це найтепліші та найпрекрасніші спогади, тому і присвятила своє життя школі.
Я намагалася бути зразковою ученицею, практично ніколи не списувала. Дуже любила свої класи там, де навчалася. Була активісткою і «заводилою». Повертаючись зі школи, швиденько робила уроки, щоб швидше піти з друзями гуляти. Була також маленькою мандрівницею.
Із 10 років самостійно їздила до мами в Москву. Як мені тоді було не страшно?! До 11 класу кожне літо і зиму я там, біля матусі, і це напевно давало мені сил, – зустріч з мамою. Часто згадую своє дитинство, воно було прекрасне.
