1. Знак Зодіаку:
Діва.
2. Улюблена пора року:
Весна.
3. Улюблене заняття:
Весь вільний час проводжу з дітьми
4. Улюблена страва:
Солодощі.
5. Улюблена музика, пісня, виконавець:
Люблю українські сучасні пісні.
6. Риса характеру, яку Ви найбільше цінуєте в людях?
Чесність і порядність.
7. Який вчинок Ви ніколи б не змогли пробачити?
Не в нашій владі когось засуджувати. Раніше я могла багато чого не пробачити. Але з віком погляди змінились. Не можна звинувачувати
людину, не знаючи причин її поведінки.
8. Ваше життєве кредо?
Завжди поступати по совісті.
Про себе Інна розповіла зовсім небагато:
- Закінчила торгівельне училище. З 2000-х років - приватний підприємець. Розпочала з маленького магазинчика. А врешті - все як у всіх.
У жителів села Дмитрівка думка дещо інша: Інна не така, як всі! Уважна, доброзичлива, щира, людяна. Таких зараз немає - запевняють. Про це говорили її сусіди, її вчителі й просто односельці.
- Інночка у школі була таким милим симпатичним дівчатком, старанною ученицею, - розповідає вчитель Валентина Іванченко. - З нею легко було спілкуватися. Всі в школі були їй друзями. Такою вона й лишилася у дорослому житті.
Вчитель Лідія Колєснік відзначає, що їхня краща учениця стала кращою у своїй справі: вміє й бухгалтерію вести, слідкує за запитами покупців.
- А найголовніше, що це людина із золотим серцем, із великою душею - говорить Лідія Василівна. - Завжди прийде на допомогу. Неодноразово допомагала своїй школі, вносила власні кошти в ремонт. І ніколи не розповідає про свої добрі справи. Мовчки працює й допомагає. Не вимагає ні розголошення, ні подяки.
Розпочинала працювати після училища Інна Миколаївна Загній у Дмитрівському сільпо. А тепер вже має власну справу. Односельці відзначають, що в торгівельних закладах, якими керує Інна, завжди чисто, охайно; продавці чемні та доброзичливі. Відзначають дмитрівці, що вміє приватний підприємець залучити до себе на роботу відповідальних та серйозних працівників. Хвалять жителі села й товар, бо він завжди свіжий і якісний.
Особливо славиться недавно відкритий магазин "Пиріжок", у якому є навіть свої пекарі.
Таких смачних пиріжків та різноманітної випічки по всіх придорожніх торгівельних точках немає, вважають проїжджі, що зупиняються за пиріжками саме у Дмитрівці.
Уважна Інна Миколаївна до запитів покупців, завжди порадить, а коли чогось немає на прилавку - то обов'язково привезе. Тож дмитрівці звикли робити покупки саме у себе в селі.
- Буває їдемо з міста, а харчі в Інни купуємо, бо довіряємо їй, - зауважує Світлана Бєгіашвілі.
А ще розповіла Світлана Дмитрівна, як допомогла Інна їхній сім'ї у тяжку хвилину, коли помер її батько. Не було місця, де пом'янути померлого. А Інна Миколаївна організувала своїх працівників, щоб приготувати поминальний обід і продукти для обіду допомогла придбати. Коли Світлана Дмитрівна дізналась, що пишемо до свята про Інну Миколаївну, попрохала від себе та своєї мами Лященко Любов Григорівни висловити свою особисту подяку їй за її чуйність і доброту.
- Якби всі були такі, як Інна, - говорить 82-річна Любов Григорівна, - горя в світі було б менше, а життя стало б кращим.
Сильною жінкою з добрим серцем називають Інну Миколаївну Загній у селі. А сила її у відкритій душі, тепло якої зігріває всіх оточуючих.
