Олександр Бороданьов: "Волонтерський рух Петропавлівщини - зв’язок між армією та народом"
Саме в цей час почали створюватися блокпости, на які вийшли люди з рушницями, щоб не допустити розповсюдження "Руського міра". В цей час ми дізналися, що перший батальйон Дніпропетровської 25-ої десантно-штурмової бригади, який виступив на посилення східного кордону в район Маріуполя, потребує допомоги. Це була перша поїздка наших волонтерів в зону АТО.
Бензогенератор
Тоді ми повезли бензогенератор, мішки для укріплення, ліхтарі, воду. Тоді ми побачили той жахливий стан, в якому були наші захисники. Потім був Краматорськ, де були блоковані наші десантники на летовищі без води і їжі.
Пізніше був Лисичанськ, Новоазовськ, Слов’янськ і Маріуполь. Рідні бійців зверталися по допомогу, тому що хлопці йшли на війну без військової форми, без бронежилетів, розгрузок, без взуття та не завжди були забезпечені їжею. На заклик волонтерів відгукнулися керівники сільськогосподарських товариств та фермери району.
На кошти Ковальського Р. С., Каніболоцького Л.В., Калимана О.М., Тарельніка В.Д., Рудя О. Г. були закуплені бронежилети, форма, берці, ремені та розгрузки. І поїхали волонтерські екіпажі в різні напрямки зони АТО.
Устаткування та харчування блокпосту №4 в с. Олександропіль та постійну допомогу на передову надавав Карпенко В.І. Населення району також не залишалось осторонь. Домашні смаколики, консервація, теплі речі, овочі та фрукти зносили люди в створений волонтерами пункт збору допомоги ЗСУ в смт. Петропавлівка. В селах – до сільських рад.
Особлива вдячність волонтерам с. Миколаївка. Все, що потребували наші хлопці швидко і якісно збирали і передавали на передову миколаївці.
Сім’я Свириденко власноруч шили теплі балаклави та теплу білизну для наших бійців. Інші в’язали шкарпетки. Діти плели маскувальні сітки. Ніби змагаючись, школи наперебій проводили патріотичні заходи, благодійні ярмарки, акції по збору допомоги нашим героям.
Саме героям, бо в таких умовах вистояти перед однією із найозброєнішою армією на континенті могли і змогли справжні герої. Найактивнішими були Петропавлівська ЗОШ №2 та №1, Миколаївська, Хорошівська, Богинівська, Самарська школи. Також Троїцький та Олександропільський НВК, Українська, Петрівська школи. Волонтери стали зв’язком між армією та народом.
Волонтерський рух Петропавлівщини набрав широкого розголосу
Волонтерський рух Петропавлівщини набрав широкого розголосу. Нами передавали допомогу своїм рідним і близьким з Харківської області, з Межівського району, з м. Першотравенська та м. Дніпра.
Два екіпажу волонтерів кожного тижня відбували на передову.
Хочу висловити вдячність Андрійчуку Сергію і Усатому Юрію (перший екіпаж),Терещенко Ігорю і я (другий екіпаж). Пізніше приєднався і третій – Сап’янов Віталій і Мацюк Сергій.
На організацію поїздок надавали допомогу майже всі сільгоспвиробники. Найактивнішими були: Тимець В.М., Прохоров В.М., Тригуб М.Г. та Тригуб К.М., Тарельник Є.В., Хрипко В.А. та Хрипко П., Мандзюк М.П., Марков О., Садовий І.А, Ульянченко М. М., Погрібняк Г. М., Климчук Л.
В смт. Петропавлівка склався волонтерський жіночий колектив. Ситник Н.І. згуртувала навколо себе сусідів, подруг та кумів і кожного разу на передову пекли, смажили, робили салати, вінегрети, вареники, млинці. Серед них були вчителі, пенсіонери, лікарі, вихователі дитячих садочків. Прізвища цих людей неодноразово зазначалися в публікаціях.
Ми допомагаєм нашим землякам-бійцям, які знаходяться по всій лінії фронту. За час війни ми відвідали сотні бійців від Маріуполя до Станиці Луганської і з усіх фронтів привозили слова вдячності всім, хто долучався до волонтерського руху.
Окремим напрямком допомоги є ремонт військової техніки. В цьому брали участь Свириденко Василь, Майдан Григорій, Брусенцев Василь, Сап’янов Віталій, Бородін Вадим, Гнатенко Володимир, Мацюк Сергій, Лантух Віктор, Говорушський Володимир, Чаус Ігор, Поліщук Василь, Тур Генадій, Ручий Вадим, Друзенко Павло, Чаус Костянтин, Калюжний Євген, Дмитрієв Віктор.
Ситники Анатолій і Сергій та колишній боєць Вербовський Дмитро ремонтували для наших захисників бензопили та генератори.
Ще з початку війни ми надавали допомогу нашим військам в забезпеченні дровами для обігріву та для укріплення бліндажів. Дрова відвозили в Авдіївку, Красногорівку, Верхньоторецьке, Очеретино. Вже п’ятий рік наша організація забезпечує дровами сім’ї загиблих.
На сьогодні ця робота продовжується і вдосконалюється. Ми навчилися виготовляти станки для крупнокаліберних кулеметів ДШК та "Утьос" і виготовили більше 30 одиниць. Все, що прохають наші захисники –доставляється на передову без затримки.
Щиро вітаю всіх волонтерів зі святом. Бажаю скорої перемоги і особистого щастя. Слава Україні! Слава ГЕРОЯМ! Слава волонтерам! І низький уклін.
