Тетяна - з селища Залізничне, Сергій - з села Троїцьке. Познайомилися в селі Троїцьке п’ять років тому. Через кілька місяців прийняли рішення жити разом. Одружилися 2021 року.
- Після робочого дня вирішили вийти з хлопцями в центр, погуляти, там побачив Тетяну з подружками. З того дня про неї постійно думав, - говорить Віктор.
- З подружками вирішили поїхати в село Троїцьке на вихідні, бо в нашому селі немає, де розважитись. А тут хлопці до нас доєдналися місцеві. Так з першого дня знайомства почалася «кохання-зітхання», - говорить Тетяна.
Майже п’ять років закохані обдумували своє одруження. Хотілося згуляти гучне весілля, в кращих традиціях. Проте з часом змінилися пріоритети, а весілля згуляли спонтанно, в колі найрідніших. Зараз мріють та планують діток. Тетяна зізнається, що хочеться донечку, а Віктор хочу й сина, й доньку. Почуття з роками лише міцнішають, кажуть молодята.

- Таке відчуття склалося за роки, які ми живемо разом, що знаємо один одного з дитинства, наче з однієї сім’ї. Кохання – це почуття, взаєморозуміння, підтримка і довіра. Бажаємо всім зустріти свою другу половинку. Щоб всі любили і були коханими, - бажають молодята.

День закоханих у родині Віктора і Тетяни не обходиться без цьомок-бомок. Але впевнені закохані, що про почуття треба говорити кожен день, а не лише раз на рік.