У кожного кохання своя історія! У подружжя Церр Георгія та Наталі любов також має свій початок.
Георгій – співак, Наталя – учитель фізики. Здавалося б, вони такі різні у своїх вподобаннях, але ви й не уявляєте, як різне може стати спільним.
- У 1991 році я закінчила університет, приїхала додому. На вулиці травень, тепло, з подружайкою пішли в кіно, а там вестерн… Витримали хвилин 20 фільму та пішли в парк. Сидимо на лавочці, розмовляємо, аж тут на велосипеді повз нас проїздить парубок, тільки з армії прийшов. Я йому гукнула: "Чому мимо їдеш, чому не вітаєшся?" От з того вечора ми й разом, - розповідає пані Наталя.
28 травня 1991 року пам’ятає й Георгій, бо відтоді, каже, не розставалися, і вже майже 30 років живуть душа в душу. Життя, звісно, - складна річ, та подружжя знає, як зберегти почуття один до одного, і діляться секретом.
- Найголовніше правило для мене: «Жінка права». Хоча я впевнено скажу: ми вміємо слухати й поступатися один одному. Моя заїнька (так вдома називаю Наталю) по натурі сова, а я жайворонок. Я можу встати о четвертій ранку та до 9-ї виполоти всю городину. Наталя любить поспати, але вона може допізна ввечері займатися домашніми справами, тоді як я вже спатиму. Я часто куховарю, Наталі до вподоби мої страви, а мені подобається куховарити. Вона любить мою тушковану картоплю з м’ясом, а я обожнюю її домашні печені пиріжки з яблуками. А от якщо розетка в будинку поламається, то лагодить їх моя ядерник-фізик Наталя. Так, по електриці в будинку вона в нас - майстриня, - розповідає Георгій.
Кохання - це не лише романтика, це вміння жити в буденності, де завжди буде полоса біла та чорна. Та будь-які негоди вдасться пережити, якщо пара розуміє один одного та підтримує.
- Наталя приходить зі школи, я розумію, що втомлена, і мені нескладно приготувати вечерю. У нас навіть так повелося в родині, що взимку я маю менше домашньої роботи, Наталя більше. Увесь рік вона працює, бо школа, якщо там дійсно викладати науку, а не читати те, що в книзі пишуть, то важка праця. Чому Наталя в фаворі в дітей, бо вона готується до кожного уроку, так щоб дітям було цікаво. Тому, коли приходить тепло, літо, кажу Наталі: «Відпочивай», - розповідає Георгій.
Таке піклування надихає подружжя бути кращим у своїй роботі та надійною підтримкою один для одного.
- Я завжди співаю для Наталі пісень, - каже Георгій. - Бувало, що мав думку лишити свою професію, а Наталя говорить: «Ти без сцени жити не зможеш». І я продовжую співати. Наталя для мене й дружина, і мати, і подруга, і наставниця. А любов це перш за все взаєморозуміння. Бо любити можна й картопельку смажену, а в стосунках має бути розуміння та повага.
- Усяке було: і пісні співали, і горщики били, училися жити разом, - розповідає Наталя. - Маємо двох дітей Поліну та Михайла. Вони вже дорослі, обрали свої шляхи. Поліна нам подарувала онуку Єсенію. Кохання за довгі роки виросло в слова пісень, які приємно чути з вуст чоловіка. А йому приємно відчувати моє піклування. Так і живемо, - говорить пані Наталя.
23 жовтня 2022 року подружжя Церр святкуватимемо 30 років подружнього життя.
