Шлях України до Європейського Союзу — це не лише зовнішньополітична мета, а глибокий цивілізаційний вибір, що визначає майбутнє держави. Прагнення стати частиною європейської спільноти Україна демонструє вже понад три десятиліття, але саме події останніх років надали цьому процесу безпрецедентної швидкості та ваги.
Подання заявки на членство у лютому 2022 року, у перші дні повномасштабної війни, стало символом незламності та рішучості українського народу. Відтоді Україна пройшла важливі етапи — від отримання статусу кандидата до початку переговорів про вступ. Цей шлях включає не лише дипломатичні досягнення, а й масштабні внутрішні реформи, спрямовані на зміцнення верховенства права, боротьбу з корупцією та наближення стандартів життя до європейських.
Сьогодні Україна стоїть на новому етапі — практичної інтеграції у європейський простір. Попереду ще чимало викликів, серед яких — глибокі структурні зміни в економіці, реформування судової системи, а також подолання наслідків війни. Однак курс на ЄС залишається незмінним, а суспільна підтримка цього вибору — найвищою за всю історію незалежності.
Поговоримо про хронологію ключових подій, головні реформи, виклики переговорного процесу та прогноз, коли Україна може реально приєднатися до Євросоюзу. А розібратися у цих питаннях допомагають експерти: Марина Неліна — старша національна експертка з питань правового наближення до ЄС та Владислав Петровський — національний експерт з координації вступу до ЄС (перший і шостий кластери). Говоримо про ключові напрями роботи.
Інтеграція України до ЄС: завдання та виклики
Отже, трішки про програму Ukraine to EU — флагманська ініціатива, започаткована Європейським Союзом спільно з урядом України та урядом Данії на умовах співфінансування.
— Метою цієї програми є допомога Україні — експертна і фінансова — шляхом надання окремих грантів, зокрема організаціям громадянського суспільства. А також допомога у підготовці до членства, — зазначила Марина Неліна.
Раніше подібні проєкти ЄС були спрямовані на виконання Угоди про асоціацію та створення зони вільної торгівлі, але зараз мова вже йде про переговори про вступ.
Програма має три основні компоненти:
- Перший — управління, координація та моніторинг процесу вступу до ЄС, тобто переговори.
- Другий — законодавче наближення, адже головним критерієм успішного завершення переговорів є прийняття всього законодавства ЄС без винятків (винятки можливі лише у дуже рідкісних випадках).
- Третій — комунікація. Саме цей компонент покладають у тому числі на журналістів, як комунікаторів у суспільстві.
Україна дуже швидко перейшла від стадії партнерства до нового наративу — прямої перспективи членства.
Тож пояснюємо, що таке Угода про асоціацію, які вона несе переваги.
Владислав Петровський у своєму виступі наголосив:
— Зараз в Україні саме відбувається процес вступу до Європейського Союзу. І якщо в Угоді про асоціацію не було навіть згадки про можливість членства, то тепер мова йде безпосередньо про переговори та підготовку України до вступу.
Євроінтеграція України: швидкий шлях і виклики
Для України усе змінилося з 2022 року, коли Україна подала заявку на членство в Європейському Союзі. І досить швидко цю заявку розглянули. Зазвичай це триває роками.
Наприклад, Туреччина подала заявку ще в 1987 році. А підписала угоду про Митний союз з ЄС у 1995 році та була офіційно визнана кандидатом на членство 1999 року. Тобто пройшло фактично десять років. Чорногорія чекала приблизно два роки. А в Україні усе було розглянуто фактично за один рік.
Зі слів експерта, Європейська комісія швидко опрацювала українську заявку. Однак і українські держслужбовці, і громадянське суспільство витратили величезні зусилля на складання опитувальників.
— Те, що зазвичай країни-кандидати до ЄС роблять рік чи два, Україна зробила за місяці, — пояснює експерт.
Головними умовами вступу України в ЄС залишаються копенгагенські критерії: правова держава, юстиція, свобода та безпека.
Водночас Марина Неліна зауважила:
— Війна — це травма, і вона може відштовхувати суспільство не в бік реформ, а в бік авторитаризму. Є стереотип, що сильна країна — це авторитарна країна. Насправді це не так.
Переговори України з ЄС: кластери, регламенти та політичні пастки
Яку різницю мають між собою правові акти ЄС — регламенти й директиви?
— І ті, й ті мають бути транспоновані в національне законодавство. Проте директива має загальний характер, її не потрібно відтворювати слово в слово, тоді як регламент діє більш чітко й безпосередньо. Наш проєкт теж допомагає уряду в цьому, — наголосив Владислав Петровський.
КРИТЕРІЇ ЧЛЕНСТВА В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ (КОПЕНГАГЕНСЬКІ КРИТЕРІЇ)
То, які ж умови має виконати Україна, щоб стати країною-членом:
- Політичні критерії: стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини, поваги та захисту прав меншин;
- Економічні критерії: існування діючої ринкової економіки та здатність впоратися з конкуренцією та ринковими силами в межах Європейського Союзу;
- Адміністративна та інституційна спроможність для ефективного впровадження acquis та здатність брати на себе зобов’язання членства.
ПРОЦЕС ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ ДО ЄС НА СЬОГОДНІ
Згадаємо, що вже вдалося Україні зробити на шляху до вступу в ЄС, покроково:
23 ЧЕРВНЯ 2022 року розпочався новий етап європейської інтеграції України: Європейська Рада ухвалила історичне рішення надати Україні статус кандидата на членство в ЄС.
У ЛИСТОПАДІ 2023 року Єврокомісія презентувала звіт щодо України в межах Пакета розширення ЄС та рекомендувала розпочати перемовини про вступ в ЄС.
У ГРУДНІ 2023 року Європейська Рада ухвалила рішення про відкриття переговорів з Україною.
У ЛИПНІ 2024 року відбулася перша зустріч між Україною та ЄК в рамках офіційного скринінгу відповідності українського законодавства праву ЄС. Зустрічі триватимуть впродовж поточного року.
У ЛЮТОМУ 2025 року за результатами скринінгу, який відбуваєтья на основі кластерного підходу, Україна розпочала розробку Національної програми адаптації законодавства до права ЄС. Її розробку планується завершити до кінця цього року, коли будуть отримані скринінгові звіти ЄК за всіми переговорними кластерами.
Кластери — це тематичні групи реформ і законодавства, які Україна має узгодити зі стандартами ЄС, щоб стати членом Союзу. Вони охоплюють ключові сфери — від економіки, правосуддя, енергетики й довкілля до цифрової політики, освіти та безпеки. У процесі переговорів Україна поетапно відкриває й закриває ці кластери, демонструючи готовність до повної інтеграції в європейський простір.
Розглянемо структуру переговорів про вступ України до ЄС. Є шість кластерів і 35 розділів, згрупованих у ці кластери.
Європейський Союз об’єднав усі напрями реформ для країн-кандидатів у шість кластерів — це тематичні блоки, за якими проводяться переговори про вступ.
Для України вони означають конкретний план змін у державному управлінні, економіці, правосудді та соціальній сфері.
Шість кластерів:
1.Основи (Fundamentals)
Містить найважливіше — верховенство права, судову реформу, боротьбу з корупцією, права людини, реформи держслужби, стабільність демократичних інститутів та функціонування економіки. Це базис усіх інших змін.
2. Внутрішній ринок (Internal Market)
Включає гармонізацію законодавства у сферах товарів, послуг, конкуренції, фінансів, захисту споживачів, транспорту, енергетики, телекомунікацій. Мета — зробити український ринок сумісним із ринком ЄС.
3. Конкурентоспроможність і стале зростання (Competitiveness and Inclusive Growth)
Стосується промислової політики, підприємництва, освіти, науки, соціальної політики, зайнятості, сільського господарства, статистики. Мета — зміцнити економіку й підвищити рівень життя.
4. Зелений порядок денний і стійка інфраструктура (Green Agenda and Sustainable Connectivity)
Включає охорону довкілля, кліматичну політику, енергетику, транспорт, цифровізацію та інфраструктуру. Україна має привести свої стандарти до «зеленого курсу» ЄС.
5. Ресурси, сільське господарство і згуртованість (Resources, Agriculture and Cohesion)
Охоплює фінансову політику, регіональний розвиток, сільське господарство, рибальство, продовольчу безпеку. Йдеться про підтримку сільських територій і справедливий розподіл ресурсів.
6. Зовнішні відносини (External Relations)
Визначає, як Україна узгоджуватиме свою зовнішню політику, безпеку та оборону з позицією ЄС, а також участь у спільних європейських програмах і міжнародних організаціях.
Найважливішим є перший кластер — Fundamentals (“Основи”), який включає п’ять розділів, а також кілька окремих напрямів поза кластером: реформу державного управління, демократичні інституції та економічні критерії. Це копенгагенські критерії: політична незалежність, верховенство права, свобода, розподіл гілок влади.
Перший кластер — завжди відкривається першим. Це найбільш ґрунтовний блок.
Марина Неліна пояснила, що реформа переговорного процесу змінила підхід:
— Наприклад, Польща чи Хорватія, обирали ті сектори, де в них була “красива картинка” — наука, культура, освіта, соціальна політика. І відкривали ці кластери першими. Це дозволяло показувати прогрес. Але якщо з політичними критеріями були проблеми — процес відкриттям та закриттям кластерів затягувався. Тому, скажімо, Хорватія довго чекала на членство через проблеми з реформами судової влади та доступом до Шенгену. Тепер для України шлях інший. Ми маємо рухатися за кластерами, а не вибірково. І головні блоки — політичні. Тому переговори про вступ України до Євросоюзу не будуть простими.
Відкриття переговорів та роль «Основ» у процесі вступу України до ЄС
Експерти наголошують, що в Україні, наприклад, наука і дослідження, соціальна політика чи транс'європейські мережі могли б вже відкрити. Але ці кластери відкриватимуться пізніше. Першим завжди йдуть “Основи”. Поки цей кластер не відкрито, можна вважати, що переговори навіть не почалися. А він ще не відкритий. Якщо, наприклад, у роботі демократичних інститутів чи в економічних критеріях європейці побачать невідповідність їхнім критеріям, процес вступу України до ЄС заблокується.
Ці речі здебільшого оціночні. Але “оціночні” — це однокореневе слово зі словом “цінності”. У Договорі про функціонування ЄС написано: «Європейський Союз — це союз держав на основі спільних цінностей».
Переговорні позиції України та цінності ЄС
Що таке ці спільні цінності? Усі ми начебто поділяємо одні й ті самі, але розуміння може відрізнятися. У Франції — одна модель державного управління, у Польщі — інша, на Балканах — ще інша. Але всі домовилися, що цінності в них однакові.
Для відкриття переговорів по першому кластеру існують бенчмарки. Для України їх було чотири: три дорожні карти — у сфері верховенства права, реформи державного управління та функціонування демократичних інституцій — і одна національна програма щодо захисту національних меншин. Ці документи були ухвалені Кабінетом Міністрів України на початку 2025 року. Це й стало виконанням умов для відкриття переговорів.
Про переговори та ролі України
Переговори — гарне слово, але насправді Україна майже ні про що не домовлятиметься. Це не обмін пропозиціями в стилі «ми хочемо це, ви хочете те», потім шукають компроміс. Україна має адаптувати усі кластери під європейські цінності.
Переговорна позиція — це технічний документ, який містить стандарти, зобов’язання, перехідні періоди, винятки, пояснення, як Україна планує виконувати вимоги ЄС.
Без внутрішнього затвердження такої позиції (урядом, парламентом) переговори не можуть офіційно розпочатися. І це вже відбувається: уряд затверджує дорожні карти, переговорні позиції.
Що ми маємо
Уряд вже завершив внутрішньодержавні процедури та схвалив дорожні карти трансформацій у сферах верховенства права і державного управління, які є умовою відкриття переговорів за Кластером 1 “Основи”.
Кабінет Міністрів також затвердив переговорну позицію України щодо Кластеру 1 і передав її до Європейської Комісії.
Крім того, уряд затвердив переговорні позиції за Кластерами 2 (“Внутрішній ринок”) та 6 (“Зовнішні відносини”).
Україна “попередньо затвердила” проєкти переговорних позицій за Кластерами 2 і 6 та вже передала позицію щодо Кластера 1.
Отже, частина внутрішніх процедур — підготовка дорожніх карт, затвердження переговорних позицій — вже відбулася, щонайменше для частини кластерів.
Тобто на цьому етапі частково “домовились” усередині України — щодо того, з чим вона йтиме перед ЄС.
