У п’ятницю, 22 серпня, медіатори Петропавлівка.City провели вже четвертий круглий стіл. Цього разу обговорили одну з найважливіших проблем - майбутнє громади, зокрема те, якою є роль молоді у формуванні стратегії розвитку.
Ми вирішили запросити до нашого круглого столу саме молодь, бо це ті люди, які бачать наші громади свіжим поглядом, і не лише мають мрії та плани, а й активно впроваджують свої задуми, проводять різноманітні заходи, залучають односельців до активностей, дбають і про людей, і про тварин, і про довкілля і мріють побачити свої громади розвиненими.
Діана Дмитрюк: “Наша молодіжна команда для мене ще одна рідна сім'я в громаді”
Молодіжна радниця фонду ЮНІСЕФ, засновниця проєкту «Плекаю», координаторка проєкту «Імпульс Дій» Діана Дмитрюк розповіла, що вже давно займається громадською діяльністю і бачить великий потенціал у молоді. Серед труднощів, що виникли на шляху команди, – пошук приміщення для реалізації проєктів і відсутність спільної мови з деякими представниками влади.
- Я не скажу, що у нас було дуже багато труднощів, тому що ми маємо величезну підтримку з боку наших донорів та спонсорів. Ми маємо волонтерів, які постійно з нами на зв'язку. Але були проблеми з приміщенням у нашій громаді, тому що його не знайшли, а потім сказали, що, в принципі, його немає. Хоча, мабуть, всі розуміємо, що у великій громаді все ж таки можна було б знайти приміщення. Але це просто сталося. Зрештою - це була найбільша проблема в нашій діяльності, - говорить Діана.
Завдяки підтримці донорів, спонсорів та волонтерів команда змогла втілити чимало цікавих заходів.
- Ми маємо дуже потужну підтримку. Про нас говорять, про нас знають. Батьки дуже тішаться, коли ми проводимо якісь заходи. Кажуть: «Давайте, робіть щось». З боку влади на початку не було цієї підтримки. Ми просто не могли побудувати діалог. Нам довелося пройти цей великий шлях — зробити одну подію, один проєкт, залучити гроші на це й на інше. Ми навіть запрошували, наприклад, спікерів зі Львова або Києва, аби вони до нас приїжджали і спілкувалися. І тільки після того, на нас звернула увагу і місцева влада.
Незабаром починається навчальний рік і Діана покине Петропавлівку, тож цікаво, хто продовжить її шлях до розвитку громади.
- Ми знайшли вже на заміну нових молодих перспективних людей, які будуть продовжувати нашу справу.
Руслана Скрипник: «Я дала собі слово, що через п’ять років прихисток у Петропавлівці буде»
У Петропавлівській громаді актуальна проблема безпритульних тварин. Чи не єдина ініціатива, яку помітила редакція “Петропавлівка.Сіtу”, у цьому напрямку – від Руслани Скрипник, яка збирає кошти на стерилізацію та вакцинацію тварин і облаштування годівничок. Руслана – зоозахисниця, волонтерка та учасниця ініціативної групи «Імпульс Дій».
Головною метою Руслани є створення прихистку для безпритульних тварин, стерилізація та вакцинація тварин, а також встановлення годівничок.
- Приблизно півроку тому як активна мешканка громади звернулася до влади за підтримкою створити прихисток для тварин. Спочатку ідею підтримали на словах, але сказали, що це не на часі. Нам відмовили. Ми почали діяти самостійно: провели багато голосувань у групах у Telegram та Instagram, де всі визнали, що це дійсно велика проблема і потрібно діяти. Моя перша ціль була відкрити збір коштів на стерилізацію та вакцинацію. Потім відкрила збір коштів із ціллю 30 000 грн для облаштування годівничок для тварин. Зараз збір ведеться онлайн, також ми лишили скриньки для донатів у кафе "Фритюр", "Пікнік" та "Їжачок". Загалом половина збору закрита. Я вже писала в організацію "UA Animals", вони готові приїхати до Петропавлівки.
Редакція також долучилася до ініціативи і розмістила оголошення, закликаючи людей допомогти у зборі коштів для тварин. Ми поцікавились, як відреагували жителі Петропавлівки почувши про ініціативу від Руслани особисто.
- На початку це було трохи негативно. Коли я працювала у кафе "Фритюр", там стояла скринька для збору коштів, Мене питали, на що я збираю кошти. Я відповіла: "Це моя мрія - допомогти безпритульним тваринам". Одній жінці пояснила: “Уявіть, що на вашу дитину напала собака, вкусила, а в лікарні вам скажуть, що вакцини немає, у Першотравенську теж немає, їдьте в Павлоград або Дніпро, бо вже були такі випадки". Людина мене зрозуміла, задонатила 200 грн і сказала: "Молодець, я тебе зрозуміла, умнічка". Потім отримувала лише схвальні відгуки, мені говорили: "Так, проблема є, владу це не дуже цікавить, але добре, що молодь хвилюється". Надалі лише допомагають донатами, - розповідає Руслана.
Звісно, що проблема безпритульних тварин велика і задля її подолання необхідна підтримка не лише місцевих, а й влади. Запитали у Руслани й про підтримку селищної ради.
- Щодо збору коштів, думаю, що вони точно чули про це, але зі мною ще не зв'язувалися. Я сама збираюся піти до них, адже не можу організувати таку подію в Петропавлівці без їхньої підтримки. Наразі подаватиму проєкт на встановлення годівничок, для цього треба визначитися з місцем та влаштувати відеоспостереження. Тому я планую піти до селищної ради, показати проєкт, обговорити, де встановити годівнички, отримати дозвіл та фінансування на відеокамери.
Руслана цьогоріч також вступає у студентське життя і вже за місяць вирушає на навчання за кордоном, тож розповіла нам на кого залишає свою справу.
- Навчання починається в жовтні, тому в мене ще є місяць на цю справу. Надалі мені допомагатиме волонтерка Зоя Корнєва, яка мене підтримує, команда "Імпульс дій", та мої друзі, зокрема Руслан, який також є військовим, але дуже допомагає тваринам, погодився змінювати корм і допомогти встановити годівнички. У майбутньому, якщо говорити про Петропавлівку не через рік, а через п'ять років, я дала собі слово, що навіть якщо зараз немає підтримки від влади, я все одно повернуся і відкрию свій приватний прихисток.
Вікторія Биковська: “Коли є підтримка у громаді, все стає можливим”
Сьогодні в Присамарському краї найактивнішою громадою є Миколаївська. Тут вдалося налагодити багато процесів, зокрема освітній та медичний процес. Тут створили прихисток для внутрішньо переміщених людей, який є єдиним на весь наш район. Яким процесом вони би не займалися, то в усіх сферах громада залучає молодь своїх же сіл. Сам голова Миколаївської громади Віктор Одоєвцев зауважує, що ставить велику ставку саме на молодь, залучає їх до роботи в громаду і до будь-яких інших ініціатив, де молодь пропонує ідеї, шукає рішення питань в громаді.
Тож до нашого круглого столу ми запросили молодь Миколаївської громади, щоб почути досвід їх розвитку. Вікторія Биковська працює в організаційно-інформаційному відділі Миколаївської громади, а паралельно займається громадською активністю.
- У громаді я вже працюю 6 років. Спочатку проявляла невеличку активність, Віктор Миколайович мене помітив і запропонував роботу. Так я почала працювати в сільській раді, займалася питаннями розвитку молоді. Ми створили громадську організацію, яка реалізує молодіжні та соціальні проекти. Завдяки співпраці голови громади з компанією ДТЕК у нас створено центр громадської активності Західного Донбасу. Це простір для молоді, людей та дітей, де ми реалізуємо проект "Жіночий клуб "Незламна", для жінок військових, матерів і внутрішньо переміщених осіб. Також є фотошкола — навчання для молоді та дорослих з фотомайстерності, цифрова грамотність для людей похилого віку та дітей, які перебувають у шелтері. Проект "Дитяча посмішка" спрямований на розвиток дітей, - розповідає Вікторія.
Кількість проєктів вражає і бачимо, як громада дійсно націлена на розвиток молоді і підтримує будь-які ініціативи. Тож цікаво було почути наскільки важко було реалізовувати проєкти у Миколаївській громаді.
- Якщо подивитись на те, яку команду зібрав Віктор Миколайович, то це люди, які підтримують один одного. Коли є опора, все стає можливим.
Дарʼя Патляк: «З радістю заохочуємо молодь до нашої молодіжної ради Миколаївській громади»
Дарʼя Патляк активно займається проєктною діяльністю у Миколаївській громаді, розповіла про реалізацію таких проєктів, як інклюзивний майданчик «Ми разом» і безбар'єрний простір у школі.
- У нас дійсно на цей час вже реалізовано багато проєктів, зокрема у школі безбар'єрний та безпековий простір, інклюзивний майданчик "Ми разом". Безбар'єрний безпековий простір оснащений медичним куточком і пожежним обладнанням. Нещодавно ми проводили захід відкриття цього класу. Майстер-класи показували, як надавати першу допомогу та гасити пожежу. Це було дуже цікаво як для дітей, так і для дорослих. Інклюзивний майданчик "Ми разом" призначений для соціалізації дітей із потребами та дітей ВПО. Майданчик розташований на свіжому повітрі, тому ми можемо організовувати активності на вулиці. Також є простір дружній до дитини, де надають психологічну допомогу, налагоджують комунікацію між закладами. Працюють психологи та логопеди.
Найбільше вражає пророблена робота Миколаївської громади для Шелтеру в Дмитрівці, який був відремонтований завдяки великому внеску гуманітарних партнерів і благодійних фондів.
- У 2022 році допомога Шелтеру становила близько 6 мільйонів гривень, а на кінець 2023 - початок 2024 року ця цифра зросла до 58 мільйонів. Це значний внесок від благодійних фондів у наші проєкти. На жаль, війна продовжується, і люди потребують подальшої допомоги. Тому ми завжди в пошуках інвестицій, в пошуках гуманітарних партнерів. І заохочуємо молодь до нашої молодіжної ради Миколаївської громади, - підсумовує Дар’я.
Юлія Нехаєва: «Підтримка влади мотивує нас йти вперед та реалізовувати проєкти»
Юлія Нехаєва, практичний психолог та член молодіжної ради Миколаївської громади розповіла, про важливість психологічної допомоги в громаді та проекти, спрямовані на підтримку внутрішньо переміщених осіб. Як психологиня, Юлія також проводить заняття, як поводитися під час стресових подій, як підтримувати себе.
- Психологічне розвантаження зараз дуже важливе. Ми працюємо з багатьма людьми: це сім'ї зі складними життєвими обставинами, групи ризику, опіка, сім'ї внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовці. Зараз я проходжу реєстрацію в реєстр по роботі з ветеранами, дуже сподіваюсь, що зберу всі документи і все буде офіційно.
Юлії також запропонували очолити та зібрати молодіжну команду, до якої вирішили долучити учнів та молодь громади. Запрошували охочих зі шкіл, виявляли лідерські якості, спілкувалися, обговорювали актуальні проблеми, дослуховувалися один до одного та планували майбутні проєкти.
- Перший внесок і зміна в громаді, який ми разом вирішили, це впровадження кінопоказів. Виникло питання щодо безпеки, оскільки покази під відкритим небом неможливі зараз. Ми вирішили провести їх в укритті на понад 60 осіб. Це було в селі Дмитрівка, Олефірівка і Миколаївка. Діти приїхали, ми дивились мультфільм "Мавка. Лісова пісня". Їм дуже сподобалось, вони поринули в казку, фольклор нашої української писемності. Поїхали задоволені і просили зробити ще, - розповідає Юлія.
Молодь Миколаївки також проводить спільні поїздки у різні області країни, аби обмінюватися досвідом з молодіжними радами міст та громад..
- Ми постійно їздимо в інші громади, навчаємося, проходимо тренінги. Завжди обмінюємося досвідом, бачимо щось нове, переформатовуємо й втілюємо в життя нашої громади. Постійно проходимо навчання, шукаємо нові можливості для розвитку. Також ми долучаємося до будь-яких заходів, які проводяться у громаді.
Зізнаються дівчата, що без грантів розвивати громаду дуже важко, тому молодь завжди в процесі написання проєктних заявок. У громаді майже кожен працівник займається пошуком грантодавців.
А ще цікаво було як виникають нові ідеї для проєктів у Миколаївській громаді і як молодь їх втілює. Адже кожного разу Миколаївка дивує різноманітністю створених об'єктів та проведених заходів. Тож поділилися дівчата їх магією виникнення ідей.
- У нас кожного тижня збори. Ми збираємось не в діловій обстановці, а під чашечку кави чи чаю, можемо піти в кафе, або сісти на свіжому повітрі. Отак я кажу: "Потрібно щось придумати, що вам дійсно цікаво, що актуально, яку проблему можна вирішити, що б ви додали". Діти дійсно самі придумують, що їм цікаво, а я все прописую. Потім кажу, що будемо впроваджувати в першу чергу. Кожна людина відповідає за якийсь процес, і ми даємо тиждень на його виконання. Але, звісно, ми йдемо до Віктора Миколайовича, питаємо, чи можемо це провести, і він завжди погоджується. Навіть допомагає ідеями, як вирішити певні питання, наприклад, де взяти пуфіки, домовитися про транспорт. Завдяки тому, що є підтримка влади, це дуже мотивує. Коли є підтримка, ми йдемо вперед і реалізуємо все. Це просто, коли є спілкування і підтримка один одного, це дуже важливо, - наголошує Юлія.
Більшість створених проектів націлені на розвиток різних сфер життя Миколаївської громади, тож запитали ми й як реагують жителі громади на всі ініціативи молоді.
- Люди інколи просто вражені, нас це мотивує. Дійсно хочеться робити і розвивати громаду. І коли чуєш відгуки: "Вау, круто, давайте ще щось робити", то розумієш, що це не дарма. Люди зацікавлені в цьому, і це дає психологічне розвантаження. Також це пропаганда здорового способу життя і спорту. Ми говоримо про шкідливі звички. У мене була пропозиція: "Давайте проведемо освітні заходи стосовно вивчення Конституції України та законодавства нашої держави". Я питаю: "Вам дійсно це цікаво?" Ліцеїсти відповідають: "Так". Я кажу: "Все, зробимо". Вже розписала, що ми будемо робити і як. Сподіваюсь, що ми це запустимо. Ми реагуємо на актуальні проблеми і питання. Команда завжди підтримує один одного, накидаємо варіанти і працюємо, - говорить Вікторія.
Як молодь Петропавлівки оцінює стан розвитку наших громад?
Підсумовуючи зустріч з молоддю Петропавлівської та Миколаївської громади за круглим столом, дівчата діляться враженнями та спостереженнями від розмови.
- Я зараз послухала досвід Миколаївської громади і чесно дуже заздрю, тому що для того, аби ми зробили в Петропавлівці якусь ініціативу, нам самостійно треба почати, самостійно шукати донорів, самостійно проводити опитування. Якби не наша ініціатива, то молоді в Петропавлівці діватися нікуди. Якщо оцінити стан Петропавлівської громади зараз, то влаштовувати якісь ініціативи складно, тому що знову ж таки все доводиться робити самостійно без підтримки та навіть всупереч місцевій владі. Для мене це дуже критично, особливо, коли бачу інші громади, як підтримують молодь там. Миколаївська громада є взірцем того, як це відбувається на заході України, навіть на більш східних територіях, як-от Харків, де крута молодіжна політика, навіть на рівні області. У Петропавлівці все критично. Ми вже протоптали певну доріжку для молоді Петропавлівки своїми ініціативами, але хвилюємося, аби знову не було цих гойдалок: погодили — відмовили, погодили — відмовили. Усупереч цим гойдалкам і часто бійдужості на місцях вважаю, що розвиток Петропавлівської громади у майбутньому можливий, молодь працює над цим, залучення додаткових ресурсів робить справу легшою, але тільки з Петропавлівською громадою працювати дуже тяжко, - говорить Діана Дмитрюк.
Дівчата поділилися планами на майбутній розвиток громад.
- Ми прорубали маленьку щілину для розвитку молоді в Петропавлівці. Головне тепер її не закидати, тому що ми поїдемо на навчання, і потрібно ще більше вдосконалювати нашу команду, щоб навіть коли ми будемо в інших містах, тут все одно щось відбувалося. Якщо говорити про майбутні плани, то, як ми вже обговорювали: хочемо кінотеатр. У нас є старий кінотеатр в селищі, там все є, але влада нам не дає ключі, не пускає. Тож коротко про розвиток: без підтримки від влади немає ніякого розвитку, - говорить Діана.
Підсумовуючи, можна сказати, що в Петропавлівській громаді все тримається на самоініціативі.
- Коли ми говоримо про молодь, то це не тільки про нас, молодих і перспективних, які їдуть з Петропавлівки. Це так само і підприємці, які є у нас. Громадські діячі теж діють на самоініціативі. Тобто наш розвиток громади будується на самоініціативі, і добре вже, якщо просто не заважатимуть, - говорить Руслана Скрипник.
Своїми думками щодо розвитку Петропавлівки поділилися й дівчата молодіжної ради Миколаївської громади.
- У нас виходить з точністю навпаки. Голова сам дає ініціативу щось зробити для молоді. Можу сказати, що можна просто створити спільний проєкт, особливо про безпритульних тварин. Це проблема, яка є і в Першотравенську, і в Миколаївці, і в Петропавлівці. Якщо зробити спільний проєкт і подати його від трьох громад, думаю, це буде актуально, бо проблема дійсно велика. У нас було опитування від ООН, і жителі теж думають, що це проблема, яку потрібно вирішувати. Якщо ми об'єднаємося, думаю, у нас обов'язково все вийде, - говорить Юлія Нехаєва.
Тож на завершення круглого столу дівчата з молодіжних організації Петропавлівки та Миколаївки домовились ще про співпрацю громад. Віримо, що результатом нашої зустрічі стануть спільні проекти Миколаївської та Петропавлівської громад у майбутньому, адже молодь — це сила для розвитку громади.
Молодіжну дискусію дивіться у нашому відео:


