У Першотравенську активно працює волонтерська організація «Шалені бджілки». Чому бджілки? Бо зібралися такі ж працелюбні жінки, як бджілки. Чому шалені? Бо виплели за час роботи гурту понад дві сотні сіток. Роботи не припиняють ні на мить. Журналісти сайту Petropavlivka.City відвідали колектив та на власні очі побачили, як працюють «шалені бджілки».
Організувалися жінки у волонтерський гурт у травні 2023 року. Очолює колектив «Шалені бджілки» Наталя Халецька. Жінка зібрала довкола волонтерської справи людей, які всім серцем прагнуть допомогти Збройним Силам України побороти ворога та захистити наших мужніх воїнів. Збираються разом і плетуть маскувальні сітки місцеві жительки. Починають кожного дня з 8-ї години ранку й до 12-ї дня працюють, лише субота та неділю лишаються на домашні справи.
У кожної волонтерки є шалена мотивація щодня приходити плести сітки: у когось рідні на війні, хтось втратив будинок і люто ненавидить ворога, хтось прагне, аби у власних дітей було світле й мирне майбутнє. Лише мрія одна на всіх – перемога України у великій війні.
- Багато в нашій групі жінок-переселенців: це Наталя, Ніна й Тамара, Ірина. Дівчата з Новотошківки. Вони нарізають смужки з тканини вдома й приносять готові вже для роботи. Приходять щоденно до нашого штабу, і гуртом плетемо сітки, - пояснює Наталя Халецька.
Тамара Чибор переїхала з подругою з Луганської області із селища Новотошківське.
- Жили в Новотошківці. Наше селище в такому місці знаходиться, що перші снаряди летіли на нас. Ми місяць ховалися в підвалі будинку, поки нас обстрілювали, а потім нас вивезли з того пекла волонтери. У Новотошківському в нас нічого немає, усе зрівняли з землею. У мою квартиру снаряд попав. До Першотравенська ми приїхали з подругою. Зараз разом винаймаємо квартиру. Нам Наталя запропонувала плести сітки. Ми погодилися, що нам робити, коли ми вдови, пенсіонерки й уже не працюємо. Вирішили, що будемо допомагати українській армії. До того ж у мене онук на війні. Йому також треба допомога, - розповідає Тамара Чибор.
Наталя Єщенко до міста переїхала з Бахмуту. Винайняла квартиру, якось у гуманітарному пункті почула про волонтерський штаб і вирішила приєднатися.
- Отримувала гуманітарну допомогу й познайомилася з дівчатами-переселенками, і вони мені сказали, що плетуть маскувальні сітки. Я почала плести шкарпетки та нарізати тканину на смужки для сіток і приходжу щоденно плести сітки для нашої армії. Повертатися немає куди, та все ж хотілося, аби окупантів вигнали вже. Із «Шаленими бджілками» почуваюся на одній хвилі. І запропонувала назву нам «бджілки», а Алла додала, що ми шалені, так і назвали наш гурт «Шалені бджілки», - розповідає пані Наталя.
Наталя Єщенко
А от Олександра Сидоренко має й роботу, і трьох синів, але постійно, навіть після нічної зміни, жінка поспішає до волонтерського пункту.
- Працюю на шахті підземним фельдшером, виховуємо з чоловіком синів - 9, 11, 13 років. Діти на змішаній формі навчаються, менший зранку, старші в другу зміну. Чоловік по господарству порається, він уже на пенсії, а в мене випадає нагода допомагати сітки плести. Я приходжу для свого ствердження, що я щось роблю для перемоги, якось допомагаю нашій армії. Я знаю, як їм там тяжко, бо брат воює, - розповідає Олександра.
Олександра Сидоренко
У трьох Тетян на фронті воюють сини, маскувальні сітки плетуть жінки й для побратимів, і для свого заспокоєння.
- Я на пенсії, чим займатися, як не сітки плести та сина чекати. Мій син Едуард - захисник 93-ї бригади. Ми в ці сітки вплітаємо молитви, аби вони оберігали наших рідних, - говорить Тетяна Гаркуша.
- Мій син теж на війні. Пішов служити старшим лейтенантом, тепер майор і заступник начальника штабу другого дивізіону «Холодний Яр». Син на війні, а я волонтерити пішла. Спочатку з дівчатами сушили горох і робити супи в пакетах для швидкого приготування. Поки немає інгредієнтів на супи, приходжу плести сітки, - ділиться думками Тетяна Казакова.
Тетяна Казакова
- А мене до волонтерського пункту привела потреба. Син захищає країну, йому потрібна була маскувальна сітка. Звернулася в червні до дівчат, і вони не відмовили. Я подивилася, що потрібно допомагати, і прийшла плести сітки, так і залишилася. Сітки в нас дуже гарні, і тому вже багато замовлень. І вони дуже потрібні хлопцям. Не прийти сюди вже неможливо, якщо не прийду, значить не допоможу нашій армії, - розповідає Тетяна Харченко.
Тетяна Харченко
Усі сітки, які виготовляють «Шалені бджілки», волонтерки особисто передають захисникам. Зараз мають налагоджений процес виготовлення сіток. Закуповують спеціальну тканину.
- Коли тільки починали плести сітки, закуповували одяг у Секонд Хенді. За кольорами підбирали сорочки. Тканини все одно не вистачало, як і рибальських сіток для основи. Потім Наталя оголошувала збір тканини, сіток та коштів, і справа пішла, - згадує Ганна Коль.
Колектив «Шалених бджілок» жіночий. До волонтерського гурту вже приєдналися:
- Халецька Наталя
- Захарченко Тетяна
- Чибор Тамара
- Тріфонова Ніна
- Петрищева Людмила
- Казакова Тетяна
- Явдощак Алла
- Боярчук Люба
- Сидоренко Саша
- Єщенко Наталя
- Коль Анна
- Федаш Світлана
- Березовська Ірина
- Владимирова Віта
- Гаркуша Тетяна
- Зелена Людмила
- Жмуренко Олена
У гурті є п’ятеро чоловіків - «джмеликів». Чоловіки плетуть основу для маскувальних сіток, допомагають:
- Халецький Анатолій
- Федоренко Вадим
- Дубік Володимир
- Плавшуда Сергій
- Пікуль Ігор.
- Чоловіки плетуть нам основи під маскувальні сітки. За тиждень виплітають одну сітку, а ми її за день заплітаємо тканиною. Тож не вистачає нам основи для маскувальних сіток, і сам матеріал потрібен - спанбонд. Це дуже легка тканина, хлопцям дуже подобається, бо вона відштовхує воду. Навіть на техніку їм легко такі маскувальні сітки одягати й знімати. Дуже багато в нас замовлень, і ми запрошуємо людей допомагати, - розповідає Наталя Халецька.
Дуже потрібна «Шаленим бджілкам» допомога у плетінні сіток, а також фінансова. Шукають жінки спонсора для закупівлі необхідних матеріалів. Адже один рулон кольорової тканини вартує 1800 гривень, а однотонний - 3200 гривень. Сітка вартує 7700 гривень. Вже є замовлення на білі зимові маскувальні сітки.
Окрім сіток жінки шиють спідню білизну на липучках для поранених бійців у шпиталь. Шиють спіднє: Чибор Тамара, Федаш Світлана, Казакова Тетяна, Запецька Віка.
- Я придбала собі швейну машинку ручну за 300 гривень і шию. Спочатку шила зі шматочків тканини. Коли Наталя дала оголошення, що треба тканина для спідньої білизни, люди почали зносити її. На моєму рахунку понад 200 штук нашитої білизни, - розповідає Ніна Трифанова.
Загалом за місяць у волонтерському пункті виготовляють близько 16 сіток формату 640 метрів квадратних, або 11-13 сіток розміром 800 квадратних метрів. це в місяць. В’яжуть жінки й теплі шкарпетки та передають захисникам або висилають поштою. На щастя, пересилка Новою поштою працює й на Запорізький напрямок, і на схід, Харківський напрямок.
Готові сітки волонтерки запаковують, до пакунку додають патріотичні малюнки від місцевих школярів та, символічно, пакують цукерки «Бджілка». Захисники дуже вдячні волонтерам за працю.
«Шалені бджілки» запрошують долучатися до їхнього гурту та приходити плести сітки. А також просять донатити на тканину для маскувальних сіток.
Телефонуйте:
099-01-89-822 Наталя Василівна
Картка для донатів:
4149-4991-8797-3936
