Вузлик зав’язую, живим до дому повернутися зобов’язую. У волонтерському пункті «Незламна Петропавлівка» не припиняють в'язати маскувальні сітки для захисту українських захисників. Майстерність волонтерок підвищується, сітки стали вже як витинанки. Ми завітали до волонтерського пункту та поглянули на виробництво маскувальних «витинанок».
У великій залі Петропавлівського будинку культури збираються ті. Кому не байдужа доля країни. Знаючи потребу захисників у маскувальних сітках тут не припиняють їх плести.
Волонтерка Зоя Корнєва представляє тих хто цього разу прийшли плести сітки: Альона Лебедєва, Тетяна Петрівна Василенко, Люба Миколаївна Власенко, Ольга Степанівна Бородіна, Наталя Олександрівна Євтушенко і Олена Юріївна Нікітіна. Це не повний склад дівчат та жінок, які постійно приходять плести сітки, але рук завжди не вистачає.
- Наш гуманітарний пункт «Незламна Петропавлівка» допомагаємо нашим воїнам: плетемо маскувальні сітки. Починали плести їх на основі рибацьких сіток, які нам приносили рибалки, на смужки брали старий одяг, постільну білизну, все. Що можна було використати, що приносили нам люди. Зараз ми замовляємо основи для сіток та спеціальну тканину, - розповідає волонтерка Зоя Корнєва.
Закуповують сітки та в рулонах: наприклад, сітка на 50 метрів коштує 4000 гривень, а рулон спанбонда (тканини для сіток) на 300 метрів – 5000 гривень. Тож часто організовують збір коштів на сітки та тканину. Закупка тканини себе виправдовує, аде маскувальні сітки виглядають як виготовлені на виробництві. Це ще завдяки тому, що дівчата застосовують нову технологію плетіння сіток.
- Приходжу плести сітки по можливості кожен день. Навіть вдома експериментую: знайшли в мережі відео з прикладом, як плетуть сітки і запропонувала у нашому волонтерському пункті. Нічого складного немає: хтось нарізає смужки, інші плетуть. Результат ось можна побачити. Зараз ми плетемо дуже велику сітку (4 на 6 метрів). Перед сплели - 6 на 5 метрів. Захисники питають у волонтерів, які доставляють наші сітки: «Де ви їх купуєте?» А їм відповідають, що плетуть сітки у нашому Будинку культури, - розповідає Альона Лебедєва.
З березня до пункту ходить плести сітки Любов Миколаївна Власенко.
- Мене запросила Люба Григорівна Бугай. Тепер я кожен день приходжу, як на працю. Усі справи відкладаю і з 10-ї ранку до 14-ї приходжу в'язати маскувальні сітки. Ми вже взялися за цю справу, відступати не можна, бо на нас розраховують. Дівчатка Альона та Настя нас навчили плести сітки. Це не важка праця. Кожен зможе аби було бажання. Треба подякувати нашим чоловікам, які кажуть: «Йдіть в’яжіть сітки, ми домашнє господарство попораємо. Їхня підтримка для нас важлива. Бо ми вже почали справу і не можемо її кинути. Не можемо не прийти, бо наші воїни чекають від нас допомоги. А ми пришвидшуємо перемогу, може хоча б так, - говорить пані Любов.
Постійно, як на працю ходять допомагати плести сітки вчительки Петропавлівського ліцею №1, які нині на заслуженому відпочинку. Зізнаються, що не можуть вже кинути справу.
- Шукала собі якусь змогу бути причетною до того, що відбувається в нашій країні. Якось допомагати нашій країні. З осені минулого року, ми ходжу плести сітки. У нас дуже дружні дівчата, допомагаємо один одному. До нас приходили й дітки з церкви та ліцею, їм сподобалося плести сітки. Захисники потребують цих сіток і ми сподіваємося, що вони хоч якось захистять їх у тому пеклі, де вони знаходяться. А городи встигнемо попорати, - говорить Тетяна Петрівна Василенко, вчителька-пенсіонерка.
- Раніше приходили до гуманітарного пункту чотири рази на тиждень. Зараз двічі на тиждень. Роботи багато, але треба хоч краплину допомогти нашим воїнам. Вони нас захищають, ми хоч трішки їх захистимо. Ми фінансово багато не допоможемо допомогти, а своєю працею можемо допомагати безмежно. Треба знаходити, хоч хвилиночку присвячувати благодійній справі усім, - говорить Ольга Степанівна Бородіна.
- У «Незламній Петропавлівці» є робота є і для молодших, і для старших. Запрошуємо жінок нашого віку, приходьте, відпочиньте від домашньої роботи, домашню роботу не переробиш. Раніше вистачало в нас часу й на роботу, і на консервацію. Зараз ми пенсіонерки, часу вільного більше, тож вистачає і на домашні справи і на волонтерські. Найголовніше: ми думаємо про наших хлопчиків та дівчаток, які нас захищають. Нехай Бог дає їм сили, наснаги, ми в них віримо, чекаємо з перемогою і молимося за них. Просимо, аби Янголи розкривали над ними свої крила, під час небезпеки, - говорить Наталя Олександрівна Євтушенко.
Кожну п’ятницю з пункту «Незламна Петропавлівка» виряджають на фронт волонтерські екіпажі. І продукти, і сітки, і свічки, і обереги, і кікімори. Співпрацюють з усіма волонтерськими організаціями.
- Ми вже наплели стільки сіток, що вже варто рахувати в кілометрах. Нещодавно на Хаймарс сплели сітку 20 на 20 метрів. І на дула танків, і на тарілки Старлінку плели. Хлопці просять сітки. Якби більше ходило людей, ми б більше могли зробити. Закликаю, хто не зайнятий. Хто має бажання, приходьте до нашого пункту, хоч на годину дві. Ми зробимо великий вклад, коли ми всі об’єднаємося, - розповідає Зоя Корнєва.
Спробували й ми плести сітку, процес неважкий і захопливий, а ще у такій гарній компанії. Жінки згадують цікаві моменти з волонтерської діяльності, розповідають кумедні випадки та відгуки захисників про сітки. Жартують навіть над тим, як доводиться діставати матеріали на маскувальні сітки, хоч процес не дуже легкий. У такій невимушеній атмосфері час лише швидко, а разом з ним і швидше вплітаються стрічки у маскувальну сітку.
