Російські окупанти закидали територію Новопавлівської громади касетними боєприпасами. Громада знаходиться на кордоні з Донеччиною та на початку повномасштабного вторгнення потерпала від заборонених світом боєприпаси. 10 квітня 2022 року на полях громади біля села Філія підірвалася людина на касетному боєприпасі та загинула. Це був місцевий житель, чабан Анатолій Корнієнко.
Житель села Філія Корнієнко Анатолій Валентинович народився 8 вересня 1960 року в Донецьку. 1993 року переїхав з батьками до Новопавлівської громади. Працював у колгоспі тваринником, а коли колгоспи розформували, Анатолій влаштувався до приватного підприємця чабаном.
Життя Анатолія було непростим: разом з дружиною виховували двох донечок, потім з’явилися й онучата. Останні роки чоловік проживав сам і мав улюблену роботу, до душі.
- Анатолій був добрий по натурі, дуже любив ходити на тихе полювання: збирав гриби, ловив рибу. Він дуже любив ходити до лісу, природа для нього було всім, годинами просиджував біля річки. Тварин дуже любив, завжди в його будинку були котики та песики. Доброю душею був брат. І життя нелегке було, але ніхто в селі не поскаржиться на нього, - говорить сестра Ірина Киричок.
Анатолій був безвідмовним чоловіком. Односельці кажуть, що, не маючи спеціалізованої освіти, чоловік був майстром на всі руки. Був гарним майстром з електрики, слюсарем, гарним зоотехніком та ветеринаром.
- Толік постійно допомагав мені на пасіці. Ми з ним гарно здружилися. Він мені допомагав, я йому. Ми з ним - однолітки, зараз було б йому 63 роки, як мені. Усе знав, усе вмів зробити. Це була дуже близька для мене людина. Він коли хворів, я його до себе забирав з лікарні. Дуже шкода. 10 квітня Анатолій мені телефонував, привітав з Днем народження, веселий був, бажав берегти себе, цікавився, як родина. А потім цього ж дня я дізнаюся, що його вже немає. Чабани, що були з ним, кажуть, що Толік їх застерігав, щоб дивилися під ноги, нічого не чіпали, ніде не ходили. А тут сам натрапив на ті міни. Чабани кажуть, що міни збиралися одна за одною: пролунало три вибухи, і Анатолія вже не бачили в полі зору, - розповідає друг Григорій Резнік.
Анатолія в селі добре знали, він щоденно випасав овець, виганяв худобу на громадські простори, де та випасалася, а він насолоджувався природою. 10 квітня 2022 року випасав вівці. Звичний маршрут цього разу став для Анатолія останнім. На полі чоловік помітив незнайомий блискучий металевий предмет. Підійшов розглянути, з цікавості підняв його. Як виявилося, це були рештки ракети із боєприпасами, які здетонували...
"Це перша цивільна жертва в нашій громаді від цієї війни", - говорить голова Новопавлівської громади Микола Гаврилов.
- Для Новопавлівської громади це був важкий день, російські окупанти закидали територію касетними боєприпасами. Спеціалісти знайшли їх і частину знищили біля села Дачне. А згодом загинув Анатолій біля села Філія, там теж виявили багато розкиданих касетних боєприпасів.
Після смерті Анатолія «прочісували» всі території, людей просили не ходити до лісу, річки, бо це було смертельно небезпечно. Але людину вже не повернеш, Анатолій загинув від рук російських окупантів, - говорить голова Новопавлівської громади Микола Гаврилов.
Анатолію відірвало ноги та завдало смертельних поранень. Вижити шансів не було. Уже потім при огляді полів були знайдені рештки цих самих боєприпасів. Відомо, що це заборонені в світі касетні боєприпаси - комулятивно-осколкові бойові елементи (КОБЕ). Такі снаряди підриваються протягом 40 годин і, звісно, при транспортуванні або якщо ненароком наступити на зовсім непомітну річ. Того дня багато тих мін було знайдено та знешкоджено саперами, міни були всюди - в очереті, у воді, у полях, деякі касети самі підривалися.
Світла пам'ять добрій людині, яка стала жертвою російської імперії.
