У боротьбі за свою незалежність та волю України ми втрачаємо найвідданіших і найсміливіших патріотів. Тих, хто мав би будувати успішну та сильну Україну. До Дня ЗСУ начальник 2-го відділу Синельниківського РТЦК та СП майор Олександр Чумак вручив орден «За мужність» ІІІ ступеню, яким нагороджено посмертно Міхна Віктора Вікторовича. Нагороду отримали дружина захисника Вікторія та донечки Єва й Кіра.
- Нагороджуємо орденом за мужність третього ступеня вашого чоловіка Міхна Віктора Вікторовича посмертно. Хочу вручити вам цю нагороду, щоб дітки знали, що їх батько справжній Герой. Прийміть, будь ласка, від мене цю нагороду. Пишайтеся своїм чоловіком, він віддав своє життя за вас, за ваших діточок. Нехай ця нагорода буде пам’яттю про нього! – сказав Олександр Чумак.
Вікторія чекала на візит гостей разом із своїми маленькими донечками. Вони ще маленькі, але знають, що їхній тато - Герой. Тримають у рученятах татків орден та обіймають рідненьку матусю. А Вікторія не втримує сліз, бо їй так хотілося, щоб цю нагороду з гордістю носив любий Віктор.
- Я знаю, мій чоловік Віктор заслужив цю нагороду. Хотілося б, щоб він особисто її отримав. Усі знають, як 93тя бригада «Холодний Яр» воює на фронті: просто із пекла - в пекло. На жаль, це війна, і без втрат ніяк. Наш Віктор, наш чоловік і татусь для нас - Герой, - сказала Вікторія.
Віктор Міхно, воїн-захисник окремої механізованої 93-ї бригади «Холодний Яр», загинув на 29-му році життя. Він був мінометником в мінометному взводі мінометної батареї механізованого батальйону.
Перший контракт на службу Віктор заключив 2013 року, тоді його сколихнули події на Майдані, а потім війна. Із 23 лютого його з побратимами направили в Сумську область: він був у Охтирці, Тростянці, Великій Писарівці. Пройшов там пекло на цьому напрямі.
А потім всю бригаду відправили на Харківський напрямок: Ізюм-Барвінкове. І там трапилася трагедія. Бригаду “накрила” ворожа артилерія. Одночасно в бою полягло 11 солдат. Загинув Віктор у бою.
Ми шануємо подвиг кожного захисника, кожної захисниці. Бо кожне покладене життя – за перемогу та майбутнє України. Наше завдання сьогодні – продовжувати працювати в тилу, підтримувати наші Збройні Сили та спільно робити все для перемоги. Не забувати наших полеглих Героїв. Вони не корилися, і нас, українців, не зламати.
Як вручали орден дружині захисника, можно подивитись у відео:
