У Брагинівській сільраді це не перше поховання з початку повномасштабного вторгнення. Не вперше жителі сіл отримують страшні звістки про загибель односельців на війні. Не вперше матері вдягають чорні хустки… Цього разу прощатися прийшли односельці з Артемом Яковлевим.
Не встиг Артем пожити, зовсім у молодому віці пішов з життя. Народився він у селі Хороше в працьовитій дружній сім’ї: мама Тетяна Анатоліївна, тато Андрій Олександрович, брат Женя. 20 грудня цього року Артему мало б виповнитися 25 років. Із вересня 2004 по липень 2015 року Артем навчався в Хорошівській школі, потів вступив до ліцею міста Першотравенська, де вивчав професію шахтаря. Пройшов строкову службу в лавах Збройних Сил України. Встиг попрацювати на шахті «Степова» підземним електрослюсарем. А потім війна…
Артем пішов захищати країну у перші дні повномасштабного вторгнення окупантів в Україну. Був призваний 25 лютого 2022 року. Служив у 93-ій окремій механізованій бригаді. Мав звання старшого солдата. Загинув 29 серпня під час наступальних дій поблизу населеного пункту Ольгине Бериславського району, Херсонської області. Отримав поранення голови під час артилерійського обстрілу.
Шахтарі, однокласники, односельці, друзі, побратими… Усі зібралися віддати останню шану Артему, який поклав життя за наші села, за наше з вами майбутнє.
Шахтарі відгукуються про Артема, як працьовитого й доброго хлопця, чуйного друга. Вчителі згадують, як одного з кращих випускників школи. Односельці - як вірного друга. Батьки – як люблячого й дбайливого сина, брата, племінника...
Від в’їзду в село Хороше й до самого дому Артема дороги всипані квітами, так сьогодні, 6 вересня, живим коридором, з квітами та прапорами проводжали й прощалися із захисником України Артемом Яковлевим.
Як прощалися з Артемом: гортайте світлини, дивіться наше відео:
