Рефат Чубаров, український кримськотатарський політик і громадський діяч, голова Меджлісу кримськотатарського народу, про окупацію Криму говорить лаконічно: сьогодні російська влада відкрито проводить репресії проти кримськотатарського народу. Сам Рефат Чубаров перебуває у вигнанні. Йому заборонено в’їжджати на територію півострова. Але він активно продовжує свою діяльність з питань деокупації своєї рідної землі. І впевнено стверджує, що Крим обов’язково повернеться під контроль України.
Про окупацію Криму, переселення народів, рішення міжнародних судів журналісти регіональних ЗМІ говорили з Рефатом Чубаровим на одній із останніх зустрічей у місті Києві. І як сказав сам голова Меджлісу, він говоритиме саме про те, що йому здається дуже важливим. І спробує дати відповіді на якомога більше запитань.
ПАРЄ ухвалила резолюцію про порушення прав кримських татар на півострові
Однією із найважливіших подій, що безпосередньо стосуються Криму, який тимчасово окупований Російською Федерацією, Рефат Чубаров називає резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи про порушення прав людини, вчинених щодо кримських татар в Криму. Ця резолюція готувалася ще з 2018 року. І ось нарешті її ухвалили. Подібні документи Радою Європи приймалися і раніше, але остання – по Криму – більш системна, жорстка і вимоглива до Росії.
Рефат Чубаров
- У резолюції йде мова про те, що Крим – тимчасово окупована територія, – розпочинає розмову Рефат Чубаров. – А Російська Федерація є окупантом. Європейський Суд з прав людини теж визначив у своєму рішенні, що Росія фактично з 27 лютого 2014 року повністю контролювала Кримський півострів і вчиняла протиправні дії, які суперечать українському та міжнародному законодавству.
За все, що відбувалося потім з тієї саме дати – вбивство Решата Аметова, вбивство українського військового, згортання українських гарнізонів, захоплення кораблів, анексія Криму – відповідальність несе Російська Федерація. Москва намагалася, щоб її визнали відповідальною лише після 18 березня, після сумнівного і незаконного референдуму. Але Рада Європи своєю резолюцією підтвердила відповідальність Росії за дії в Криму, які почалися раніше. Це рішення визнають й інші міжнародні організації. Відповідно міжнародні суди теж у своїй діяльності будуть використовувати даний документ.
Рефат Чубаров
- У резолюції значна частина присвячена утискам та гонінням проти кримських татар та громадян України інших національностей, – продовжує Рефат Чубаров. – Описуються обмеження розвитку української спільноти на півострові. Говориться про необхідність виконання Російською Федерацією всіх попередніх постанов, в тому числі рішення Міжнародного Суду ООН щодо відміни заборони діяльності Меджлісу кримськотатарського народу і дозволу його керівникам вільно в’їжджати в автономну республіку і виїжджати з неї.
Як і всі попередні резолюції, це рішення Росія виконувати теж не буде. Це дуже схоже на реакцію агресора та країни-окупанта. Тим не менш, прийняті документи стануть дуже важливими для півострова, особливо тоді, коли настане час повертати Крим. На жаль, міжнародна політика не робиться так швидко, як нам би цього хотілося.
Похід невизнання або британський есмінець у Чорному морі
Російські військові кораблі й літаки відкрили попереджувальний вогонь в напрямку есмінця «Дефендер» Військово-Морських сил Великої Британії. Інцидент стався 23 червня у Чорному морі поблизу мису Фіолент в Криму. Велика Британія не заперечує, що корабель, який йшов з України до Грузії, справді перетнув територіальні води. Але не Росії, а України — оскільки Лондон не визнає Крим російським.
Цей факт став демонстрацією політичної солідарності Заходу з Україною, яскравим прикладом практичних кроків європейського суспільства. Англійські моряки продемонстрували всьому світу, що вони вважають територіальні води, які тимчасово контролює Росія, українськими, і корабель пройшов, не змінюючи курс, в сторону Грузії.
Це другий такий прецедент за час анексії півострова. Перший стався, коли українські військові катери прямували з Чорного до Азовського моря, в районі Керченської протоки їх перехопили російські військові. Була стрілянина, захоплення, перебування українських моряків у в’язницях.
Рефат Чубаров
- Росія відреагувала на прохід англійського есмінця передбачувано, – продовжує далі Рефат Чубаров. – Міністерство закордонних справ РФ заявило, що надалі всі кораблі у межах, так би мовити, їхніх кордонів на Чорному морі будуть відразу знищуватися. Все це говорить про подальше напруження ситуації навколо окупації Криму та інших територій.
Повертають історичні
назви кримським містам і селам
Напередодні Дня пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу парламент України розпочав відновлення історичної топоніміки у Криму. Перші кілька десятків населених пунктів в рамках закону про декомунізацію отримають нові назви.
Щоправда, це здебільшого старі топоніми, адже свого часу, після депортації з півострова одразу кількох народів, радянська влада старанно «зачистила» півострів від усього, що нагадувало б про насильно виселених мешканців. Теперішнє повернення старих імен – це важливий крок для повернення півострову. Законом про декомунізацію у травні 2016-го Верховна Рада України перейменувала 75 топонімів. Парламент затвердив перейменування у Криму та Севастополі одного міста, 5 районів та 69 селищ та сіл.
Місто Красноперекопськ єдине з усього списку отримало не стару, а нову назву. Його назвали Яни-Капу – у перекладі з кримськотатарської це значить «Нові ворота». Історично такої назви у цій місцевості не було. Адже на місці сучасного Красноперекопська не існувало поселень. Згодом там з’явилось робоче поселення бромного заводу. Коли воно розрослось – одразу було утворено місто Красноперекопськ. Експерти кажуть, що нова назва – політичний компроміс істориків, депутатів та представників Меджлісу кримськотатарського народу.
Рефат Чубаров
- Взагалі питання деокупації Криму ми повинні увесь час тримати на перших рядках світової політики, – говорить голова Меджлісу. – Адже тільки постійним нагадуванням про себе, що це є наша земля, стуканням, грюканням та схожими прецедентами заявляти Росії, щоб вона забиралася з українських територій. І бути пильними у захисті свого суверенітету. Час показав, що під маркою «благих намірів» ховається жорстока анексія територій і руйнування людських доль.
Рефат Чубаров:
«Механізм шантажу РФ до всіх країн однаковий»
Завдання Української держави – будь-які плани стосовно нормалізації взаємовідносини світу з Росією проводити тільки через підтвердження і здійснення територіальної цілісності України. На це націлена і Кримська платформа, саміт якої збереться у серпні цього року для вирішення нагальних важливих питань. Планується, що на зустріч прибудуть глави і міністри багатьох країн, до яких Росія здійснює політичний шантаж, аби вони не брали участь у платформі.
Рефат Чубаров
- Механізм шантажу РФ до всіх країн однаковий, – говорить Рефат Чубаров. – Це виглядає так: російські чиновники під час зустрічей з колегами з інших країн заявляють, якщо представники платформи братимуть участь у заходах щодо Криму, то російська сторона розцінюватиме це як зазіхання на їхню територію, адже росіяни вважають Крим своїм півостровом. І залякують, що будуть змушені змінити формат співпраці з урядами цих країн.
Меджліс і Уряд України планують, що у першій зустрічі Кримської платформи візьмуть участь делегації 30 країн світу. Основне завдання платформи – створити міжнародний майданчик, на якому шукатимуть дієві шляхи, аби змусити Росію виконувати Міжнародне право і повернути тимчасово окуповані території. Всі, хто живе зараз у Криму і залишається відданим Україні, всіляко підтримують діяльність Кримської платформи і з великим нетерпінням очікують повернення Української держави на півострів.
Рефат Чубаров
- Люди в Криму дуже ранимо сприймають чвари, конфлікти, неконструктивні дискусії, які виникають на материковій Україні, у питаннях півострова і його повернення, – відповідає на питання журналістів Рефат Чубаров. – Прикро, що такі ситуації непоодинокі. І перше питання від кримських жителів, які хочуть повернутися у правове коло України, – коли це станеться? Тому головні надії саме на діяльність Кримської платформи.
Україна зможе повернути Крим і Донбас тільки після того, як повністю контролюватимемо їхні кордони
Великого значення надають представники Меджлісу і питанням реінтеграції населення окупованих території після повернення під абсолютний контроль України. Особливо тим вимогам, аби Росія не мала жодного впливу на повернення людей у довгоочікуваний мирний час. Згадує Рефат Чубаров також час до анексії Криму. Вже тоді відчувалася активна діяльність спецслужб Росії, щоб підірвати авторитет України на півострові і налаштувати його жителів на проросійський настрій. Одразу ж після подій 2014 року йому категорично заборонили відвідувати Крим.
Рефат Чубаров
- Я з самого початку появи Мінських домовленостей мав особисті переконання, що ми зможемо зробити вагомі кроки для повернення Криму і Донбасу тільки після того, як повністю контролюватимемо їхні кордони, – продовжує далі Рефат Чубаров. – Без цієї вимоги відбуватимуться постійні дії з боку Російської Федерації, які загрожуватимуть суверенітету нашої країни.
Перебував певний час голова Меджлісу у Хорватії, одразу після припинення військових дій, і зараз має власний досвід роботи з програмами повернення територій у мирне русло. Ставить у приклад програму розмінування територій Хорватії і Сербії, коли довелося без карт та навігації знешкодити мільйони небезпечних вибухових пристроїв. Також саме в Хорватії створено Міністерство реінтеграції, яке, в першу чергу, займалося економічним відновленням цих територій. Було поставлено тоді завдання якомога швидше створити комфортні умови жителям країни, забезпечити їх питною водою, житлом, харчами та теплом, і, звісно, робочими місцями.
Рефат Чубаров
- Коли ми говоримо про окуповані Донецьку та Луганську області, то такі завдання після їх звільнення повинні виконуватися і в Україні, – стверджує Рефат Чубаров. – Такі кроки, відповідно, вимагатимуть великих фінансових вкладень. Але це має бути першочерговим.
Мова має значення для збереження народу як нації!
Своїм прикладом кримські татари показують українцям, що мова має велике значення. Історія нам розповідає, як татарський народ, депортований з Криму у 40-х роках минулого століття, постійно боровся, аби повернутися до своїх домівок. Кримськотатарський національний рух завжди був масовим і мав різні періоди. Одним із найтрагічнішим став час радянської репресії. Але не було жодної татарської родини, яка не намагалася б передати бажання повернутися до Криму наступним поколінням – своїм дітям та онукам.
Рефат Чубаров
- Будучи ще дітьми, ми на чужині відчували, що можемо зникнути як народ, – ділиться спогадами Рефат Чубаров. – Пам’ятаю, у 1967 році кримськотатарський рух був на підйомі, десятки тисяч переселених татар виходили на мітинги в Узбекистані. Їх били, переслідували, не давали право голосу. Але мої земляки не здавалися. Про цей рух стали навіть говорити на Заході. Тоді ж Москва, розробивши злочинну тактику, повернула в Крим не більше чотирьох сотень сімей. Родини, всього по кілька, розселили в різних сільських радах півострова. Цим самим створювалася ілюзія «лояльного» руху назустріч репресованим народам.
Виселеним кримським татарам тоді не дозволили повернутися в ті місця, звідки вони родом. Поселили в степовій частині Криму. Спеціально до повернення корінних жителів були створені міжрайонні відділи КДБ, які мали стежити за ними. Але жага і любов до рідної землі давала сили кримським татарам долати всі, навіть найсуворіші, труднощі.
Рефат Чубаров
- Коли я вперше прийшов у Красноперекопську до школи, – розповідає Рефат Чубаров. – То найбільше мені закарбувався в пам’яті урок української мови. До мене підійшла вчителька, яка разом з чоловіком приїхала до Криму із Полтави, і пообіцяла мені, що за рік я чудово говоритиму українською, навіть краще за однокласників. Так і сталося. І все життя переконаний, що мова має значення, особливо для збереження народу.
Після анексії півострова окупаційна влада виселила корінних жителів знову з території Криму
Голова Меджлісу наводить цифри, які говорять про кількість російської армії на півострові. Одних тільки військових там на сьогодні близько 30 тисяч осіб. Не говорячи про склад інших спецслужб та організацій. І проблема не в кількості, а в тому, що військові частини в Криму володіють найсучаснішою зброєю, яка є в Росії. У тому числі і ракетно-зенітними комплексами, що здатні здійснити напад на материкову частину України. - Великою проблемою в Криму є ситуація, коли корінні жителі, які повернулися на історичну батьківщину, не спромоглися в силу різних причин оформити українське громадянство, – говорить Рефат Чубаров. – Тож після анексії півострова окупаційна влада виселила цих людей знову з території Криму. І не просто в інший куточок Росії, а до країн, звідки вони й приїхали. Таких прикладів досить багато.
За ці дії знову ж таки несе повну відповідальність той, хто окупував територію. Стосовно Криму – це знову таки Російська Федерація.
Води в Криму для населення достатньо
І досі не вщухають дискусії на тему постачання питної води в Крим. Питної води для потреб населення у Криму достатньо, вважають українські фахівці. Просто її нераціонально використовують.
Аби для Росії зробити дорожчим утримування півострову, з України було припинено торговельно-економічні зв’язки, а згодом і водопостачання. Не секрет, що українські товари мали великий попит у населення Криму, вони були набагато якіснішими, за російські. Але торгівля на сьогодні між двома територіями не провадиться. Один із наступних етапів стало від’єднання Криму від українських електромереж. В сучасній історії ці періоди названо торговельною та енергетичною блокадами.
Рефат Чубаров
- Вже давно всім відомо, що росіяни в Криму будують потужну військову базу, – говорить Рефат Чубаров. – А, відповідно, їм там не потрібні нелояльні до них люди, тобто українці і татари, і ті, хто налаштований на все українське. Тому на півострів переселяють громадян Російської Федерації. За найскромнішими підрахунками туди вже на постійне місце проживання переїхало до 500 тисяч росіян. А, отже, економічна, енергетична блокади та зупинка водопостачання в Крим – це перешкода окупантам витісняти корінне населення зі своєї території.
Український і татарський народи дуже схожі у своїх прагненнях жити й працювати на своїй рідній землі
26 червня щорічно відзначають День Кримськотатарського прапора. Цей день тісно пов'язаний з відновленням роботи національних зборів кримських татар Курултай. Сталося це рівно 30 років тому, у 1991 році, за кілька місяців до розпаду тодішнього Радянського Союзу. І саме на початку становлення незалежності сучасної України. Такі події є символічними, вважає Рефат Чубаров, адже український і татарський народи дуже схожі у своїх прагненнях жити й працювати на своїй рідній землі. Тому і не піддають сумніву голова і представники Меджлісу кримськотатарського народу сподівання, що звільнення Криму і східних областей відбудеться у найближчому майбутньому.
Зустріч з головою Меджлісу кримськотатарського народу відбулася у рамках спільного проекту Українського кризового медіацентру та Естонського центру Cхідного партнерства.
