У лютому 2014 року в Криму з'явилися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ.
Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». 18 березня було оголошено про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
Економічні наслідки для Криму
Окупація мала серйозні економічні наслідки для України, для Росії і для самого Криму. Найбільш серйозним наслідком для Криму стали проблеми із забезпеченням водою та електроенергією.
Станом на вересень 2020 року заступник Генерального прокурора України оцінює збитки від окупації в 3,97 трильйона гривеньє
Демографічні наслідки для Криму
Тільки у травні 2014 року з Криму на материкову Україну виїхали (не враховуючи військових) 7723 осіб. Це також визнали і міжнародні інституції, зокрема, Агентство ООН у справах біженців, яке оцінило кількість внутрішньо переселених осіб у 10 тисяч, більшість з яких – кримські татари, а третина – діти.
Доля кримськотатарського народу
Кримськотатарський народ послідовно виступав за збереження територіальної цілісності України і проти анексії Криму Росією. У районах масового проживання кримських татар так званий референдум не відбувся взагалі. «Кількість кримських татар, які отримали російські паспорти, можна перерахувати на пальцях. Крим окуповано й ми цього не сприймаємо», – прокоментував ситуацію Мустафа Джемілєв. Кримськотатарська діаспора, а також кримські татари заявили про невизнання російської окупації Криму. У відповідь Росія заборонила в'їзд кримськотатарським лідерам М. Джемільову та Р. Чубарову.
Політичні наслідки для Росії
Внаслідок агресії Росії у Криму припинила діяльність Велика Вісімка (G8) –членство Росії у ній тимчасово призупинене. Цей міжнародний клуб високорозвинених економік світу знову працює у форматі G7.
Судові позови України проти Росії
Україна подала багато позовів проти Росії до міжнародних судів. 9 травня 2018 року суд у Гаазі присудив Росії виплатити Україні 159 млн доларів компенсації за конфісковане майно і збитки української сторони через анексію Криму.
Щонайменше 5 позовів проти Російської Федерації було подано українськими компаніями відповідно до положень Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації «Про сприяння та взаємний захист інвестицій» та три в рамках Енергетичної Хартії.
Нафтогаз України подав до міжнародних судів на російський Газпром.
Попри всі зусилля росіян (навіть шантаж) українська компанія виграла більшість справ у міжнародних судах. Росію примусили виплатити компенсацію Україні в розмірі 4 млрд дол. Станом на 2020 рік Росія виплатила 2 млрд доларів, постачаючи газ до України.
