21 грудня представили призначеного Президентом України очiльника Петропавлiвської районної державної адмiнiстрацiї. Ним став Петро Анатолiйович Козуненко. У першiй промовi на новiй посадi Петро Анатолiйович подякував за довiру Президенту та сказав:
- Спасибi усiм, хто радiє за мене i тим, хто спiвчуває. У своїй роботi та життi завжди сповiдував принцип: «Не нашкодь!». Вважаю, що всi розумнi люди повиннi вмiти розмовляти, слухати i домовлятися. Вести конструктивний дiалог - основа взаєморозумiння. Вiрю, що разом ми - сила, що лише у спiвпрацi ми зможемо плiдно працювати i досягати максимальних результатiв.
Петро Анатолiйович жартома нагадав, що наближаеться рiк Щура, а вiн саме i є представником знаку. Щур - тварина соцiальна, суспiльна, живе у соцiумi. «Це знак, - вiдзначає очiльник, - Треба жити однiєю великою родиною».
Петро Козуненко
Щоб протестувати нового посадовця, заглядаємо до гороскопу:
Щур - гарний управлiнець i лiдер.
Вiн прозорливий, спритний, кмiтливий та енергiйний.
Сила волi у Щура межує з упертiстю, його важко переконати. Нiколи не звертає з обраного шляху. При цьому Щур iнодi дiє iмпульсивно, на емоцiях. Щур вмiє переконувати i добре володiє словом. Прямолiнiйний. Прихильник ретельного планування. Це дає йому змогу досягати ycnixiв у сферах, пов'язаних iз фiнансами.
Любитель посиденьок у компанiї. Часто запрошує додому гостей. У домашнiй обстановцi цiнує затишок i комфорт. В одязi акуратний, стежить за модою, доглядає за собою.
Це всього лиш гороскоп. З нього й розпочали розмову з Петром Анатолiйовичем.
- Чи вiрите Ви у гороскопи?
- Не скажу, щоб так фанатично, але знаходжу часто у трактуваннi характеру людини багато того, про що говорять гороскопи.
- Ваш характер вiдповiдає?
- Думаю, що так. Мiй знак Зодiаку - Дiва, а народився у рiк Щура. Bci Дiви - педанти, звикли ретельно пiдходити до вирiшення будь-якої справи. Це пiдтвердять i мої колеги, з якими менi доводилося працювати.
- Ви проживаєте зараз у Першотравенську. Де народилися?
- Мiсце народження село Миколаївка. Звiдси родом мiй тато. Мама - з Дмитрiвки. Першi два роки пройшли у Миколаївцi. Але все ж першi спогади - дитсадок, школа - це Першотравенськ, тому й вважаю його своїм рiдним мiстом.
- Пiсля школи для продовження навчання Ви обрали медичний виш. З чим це пов'язано? Чи були у вас у родинi медики?
- У лiкарнi працювали двi мої бабусi. Тато працював шахтарем. Мама - продавець. Особливої профорiєнтації не було. Пiсля школи вступив до Днiпропетровської медичної академiї. Пiсля закiнчення працював у Покровцi. lз 2014-го року працюю в Дмитрiвськiй лiкарнi.
- Ви обрали стоматологiю. Що цьому сприяло?
- Став зубним лiкарем, тому що найбiльше боявся лiкувати зуби. Чого боїшся, тим треба займатися. Мабуть, обрав цей фах задля того, щоб зруйнувати уявлення про кабiнет стоматолога радянських часiв. Не однiй людинi вiдвiдування стоматологiчного кабiнету зiпсувало нерви. Хотiлося працювати так, щоб пацiєнти забували про страх перед кабiнетом лiкаря.
- Чи не шкода Вам залишати улюблену роботу i своїх пацiєнтiв?
- Якщо чесно - дуже шкода. Коли довiряють люди - найбiльше визнання. У мене багато пацiентiв приїжджає навiть з Покровки.
- Чи будете Ви використовувати медичнi принципи в своїй адмiнiстративнiй дiяльностi? Адже дiзнавшись, що район буде очолювати стоматолог, Вашi прихильники радять Вам дiяти як лiкар: виривати безнадiйно зруйнованi зуби, ставити пломби, лiкувати хворi зуби.
- Так, дiйсно, досвiд керiвництва радянського перiоду став шкiдливим для країни й суспiльства. Якiснi кадри - тi, якi не зiпсованi радянськими методами управлiння. Наше поколiння немов ланка, що з'єднує двi системи. Нам випало жити в цей перехiдний перiод. Швидко справа не робиться. На це пiдуть роки, доки не змiниться свiдомiсть людей. 90-тi роки наклали вiдбиток на всiх. Але вiдмовлятися вiд досвiдчених кадрiв у перехiдний перiод теж було б помилковим. На мою думку, повинно бути розумне поєднання досвiду i молодої енергії.
- Ви були у резервi керiвних кадрiв лiкарнi. Наших читачiв хвилює, чи маєте ви досвiд керiвної роботи.
- Так, я був у списках кадрових резервiв лiкарнi. Декiлька рокiв очолював профспiлкову органiзацiю медикiв, є членом президії обкому профспiлки. Що стосується досвiду керiвництва - я готовий вчитися i освоювати цю непросту науку управлiння.
- Ваша думка про медичну реформу.
- Медицина - це одна iз кризових точок суспiльства. Бiльше нiж будь-де тут багато ризикiв i непередбачуваних ситуацiй. Реформи необхiднi. Мене особиста хвилює, що реформи не доходять до логiчного кiнця, а на якомусь iз етапiв проходить збiй системи. На мою думку, треба обережно ставитися до того, що збудовано. Зруйнувати завжди легше, а будувати - важко.
- З яким настроєм приймаєте район? Першi кроки на новiй посадi?
- Наразi ознайомлююсь iз структурою району. Найперше треба стабiлiзувати ситуацiю. Навiть, якщо вона важка, але стабiльна. А далi поступово рухатися уперед.
Людина сподiвається на краще. Недобре, коли за спиною тiєї людини, яка намагається полiпшити ситуацiю, говорять, що вона робить неправильно. А хто знав як? Не спробувавши, не пiзнаєш. Ставай поряд i допомагай, якщо знаєш, як робити. Багато чого треба охопити. Зменшуються кадровi резерви. Анонсовано 40% зменшення адмiнресурсу. Ми повиннi зробити упевненi кроки.
- Вашi життевi принципи?
- Часто на лiкаря говорять: легка рука. А насправдi це пiдхiд до життя i до людей. Як саме ставитися до людей, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе. Я педант за своєю вдачею: не терплю сумнiвної чистоти iнструментiв, не можу терпiти бруднi руки. Не хочу, щоб до мене торкалися брудними руками. І в прямому, i в переносному значеннi. В усьому прагну до iдеалу.
