Не читаю друковану «Степову зорю» вже 50 років. Рівно скільки, стільки живу далеко від рідного села. Але для мене дуже близькими і рідними є слова: село Хороше, школа, газета «Степова зоря» . Це те, що повертає мене в дитинство, нагадує про рідний край.
Згадую, як у селі чекали завжди приїзду пошти. Це була знакова подія. День розділявся на дві частини: до пошти і після. Всі чекали газет, а найбільше – свою рідну газету «Степову зорю». З неї дізнавалися про все, що відбувається в районі.
Ще ріднішою стала газета, коли там почав працювати наш брат Гриша Руденко. Неначе газета стала членом нашої родини.
Зараз проживаю у Харкові. Завдяки сучасним засобам інформації дізнаюсь про події Петропавлівщини із Інтернет-сторінки «Степової зорі» та сайту.
Радію, що живе наша газета і святкує солідний ювілей – 90 років. Бажаю творчих здобутків колективу, щоб газета була завжди актуальною і цікавою!
