Я був домашньою дитиною, ніде окремо від сім'ї більш як два тижні не жив, а тут заселився в гуртожиток, де знав лише одну людину (й та була на 6 курсі, рідко бачив).
Ігор - студент
Заселення ми розпочали з "відпрацювання" - чистки сміттєпроводу "общаги", стояк якого був забитий до 9-го поверху. Це було влітку: спека неймовірна, десь під 30' в тіні, сморід від нього бив метрів на 50. І треба було лопатами довбати спресоване сміття і виносити з цокольного приміщення до баків. Мабуть це найжахливіший мій спогад.
На фізтеці
Взагалі студентське життя - це сотні розповідей. І всі вони епічні.
У гуртожитку
Жив я на 8 поверсі разом з такими ж трьома першокурсниками й парою сотень тарганів різних кольорів. Бардачело був знатний. До нас постійно заходили одногрупники, чоловік 5-10, тому про навчання мова не йшла, і як результат після першої сесії двох з чотирьох вигнали.
Зі студентських буднів
Далі ми переїхали в іншу кімнату, там навели трохи ладу (відносно) і жили вже більш спокійно.
З друзями
Кожного дня грали в преферанс: переможець нічого не робив, другий мив стіл, третій мив поли. Так ми розв'язувати питання прибирання. Мобілок, комп'ютерів, інтернету не було до кінця навчання (1999 р).
Зустріч з однокурсниками
З розваг — футбол на асфальті біля гуртожитку (всі коліна лікті звезені), якийсь момент була денді з грою "дабл драгон", "спектрум" з іграми на касетах, підключений до чорно-білого телевізора "Весна".
Зустріч після випуску
На гру в преферанс приходили ще декілька друзів з гуртожитку, в результаті це дійство перетворювалось в такий собі "камеді-клаб" з жартами й підколами. "Зловить паравоз", "перебити прикуп", "зайти з малька", "король гори замовляє три кола розпасів" - все це закінчувалось тим, що під ніч боліли животи від сміху, а потім ще добу згадували всі кумедні моменти. Одного разу один наш друг програв, в емоціях підскочив і зніс головою абажур лампи, вона впала і розбилась.
Зустріч з друзями
З того часу коло цих преферансистів — найкращі мої друзі. До цього часу, ми по можливості щороку їздимо "пацанами" (без сімей) до моря, де 2-3 дні поринаємо у спогади про студентські часи...
