Світлана Сагайдак,
директор Осадченського СБК
Найбільше щастя для мене, коли співаємо усією родиною. Любов до пісні мені передала моя мама Сагайдак Людмила Кирилівна. Скоро моїй мамочці 80 років. Вона працювала дояркою, робота важка, але вона й її подруги знаходили час для того, щоб зустрітися ввечері після роботи й піти на репетицію до клубу.
У нас в Добриньці був свій клуб і свій жіночий ансамбль. Завідувала клубом Івченко Любов Кирилівна. Ми дітьми із радістю ходили на всі заходи, що відбувалися у клубі. А вдома я ставала на стільчик і співала. В школі з 1-го класу до 10-го я була найактивніша учасниця художньої самодіяльності. Тож вважаю, все йшло до того, щоб я працювала у культурі.
Спочатку я працювала художнім керівником в Осадченському будинку культури. А в 2005 –м році стала директором Будинку культури. На жаль, жителів у селі менше, то й свята не такі яскраві, як у 1989-му , коли я починала працювати.
Вдома люблю готувати для улюблениці-онучки, коли приїздить із міста. Умію в’язати, шити. Часто допомагаю знайомим підшити чи перешити. Справляюсь і з чоловічою роботою – вмію пиляти і цвяхи забивати. Ніколи не втрачаю оптимізму і ділюся позитивом зі своїми односельцями.
